До тями приходжу під гучне свистіння десь зовсім поруч. Різко відкриваю очі та відсахуюсь від Домініка, який виглядає так само спантеличеним, як і я. Божечки! Я при всіх поцілувала Міллера! По-справжньому! По-дорослому! І він, бляха, відповів! Відчуваю як почало палати обличчя, а серце колотити в грудях. Такого адреналіну навіть на атракціонах не відчуєш!
— Вибачте, — не поворохнувшись пискаю ледь чутно й облизую губи, які від стресу миттєво пересохли. Здивування в погляді Міллера зникає й на мить мені здається, що він небезпечно зблискує. Це все відбувається так повільно і водночас настільки швидко, що я не встигаю нічого толком обдумати й розумію лише одне: мені потрібно негайно звідси забратись. Та щойно я намагаюсь зробити крок вбік ведучий не дає цього зробити.
— От тепер у нас справжня пара монархів! Навіть, якщо на один вечір. Точніше ніч. — в залі чуються смішки й мені стає гидко від того, як двояко звучить його фраза.
Тут я нарешті пригадую про того, через кого я вляпалась ще більше. Повертаю голову туди, де ще мить тому бачила Кріса. Попри те, що я бачила його з іншою, я все ще наївно сподівалась на те, що він хоча б ревнуватиме. Але тут моє серце остаточно розбивається на друзки. Бо він не лише не ревнує. Він сміється разом з своєю пасією й в той же час його рука обіймає її за талію… Як я досі вірила, що йому важко проявляти ніжність на людях? Тут же зо три сотні людей і це йому не заважає…
— … а тепер наші король та королева проведуть аукціон! — слова ведучого ріжуть думки і я заледве стримую себе щоб не закричати чи заплакати. На сцені починають копошитися люди. Першою вносять софу, на яку ведучий вже без мікрофону запрошує нас сісти.
— Вам мало шоу, яке ви влаштували?! — нарешті огризається Міллер.
— Ну що Ви, все лише починається, — поблажливим голосом відповідає ведучий і я буквально відчуваю злість Міллера, дихання якого стало важким. Я б на місці ведучого боялась зайвий раз відкрити рот, а той продовжував говорити як нічого не було. — Як я вже говорив король та королева вечора проводять аукціон. Кошти з аукціону розподілити теж мають вони. Тобто Ви з міс Паркер. Ось власне й все. Якщо не буде нових імпровізацій.
Від прямого натяку мені буквально долоня зачесалась вліпити ляпаса негіднику. Та натомість я лише до побіління стиснула кулаки. Зрештою він має слушність. Поцілунок і справді був не запланованим.
Якась частинка мене сподівалась, що Міллер заперечить й я слідом за ним зможу піти звідси. Та дива не стається. Той погоджується й мені не лишається нічого іншого, як теж продовжити участь у цьому театрі абсурду. Наступна година пройшла наче в тумані. Мої думки металися між тим, що мої плани розмов з потенційними інвесторами полетіли шкереберть та тим, що я вискажу Крісу, коли повернуся додому. Аукціоном та розподілом коштів в основному займався Міллер, лише іноді запитуючи мою думку. В іншій ситуації мене б таке ставлення дратувало. Але не сьогодні.
Нарешті аукціон завершився і я полегшенно видихаю. Та щойно роблю крок ведучий вкотре вражає:
— Можливо потішите публіку спільним танцем?
#658 в Любовні романи
#288 в Сучасний любовний роман
#130 в Короткий любовний роман
від ненависті до кохання, владний герой та героїня з характером, небажаний шлюб
Відредаговано: 21.11.2026