Глава 15 “Теплий чай”

Величезна чорна машина м’яко зупинилася в підземному паркінгу елітного житлового комплексу. Охоронці безшумно відчинили двері, але Ен навіть не дозволив Узі ступити на холодний бетон — він просто виніс її на руках із салону, міцно притискаючи до себе. Дівчина спочатку спробувала по-бунтарськи обуритися, але, зваживши на те, що її кеди повністю просякли водою, а зуби вистукували дрібну чечітку від холоду, лише сильніше обхопила його за шию, ховаючи мокрий ніс у вигин його коміра.

Вони обоє промокли до нитки. З дорогого сірого піджака Ена струмками стікала вода, а його біла сорочка стала практично прозорою, липнучи до тіла. Але хлопця це зовсім не хвилювало. Єдине, про що він міг думати — це те, як швидко відігріти свою маленьку Лицарку, щоб вона не підхопила застуду.

Швидкісний ліфт підняв їх на передостанній поверх. Коли двері квартири Ена відчинилися, Узі мимоволі затамувала подих. Вона очікувала побачити похмуре, холодне лігво мафіозі, заставлене строгими меблями та зброєю, але реальність виявилася зовсім іншою. Квартира Ена була неймовірно комфортною, просторою та світлою. Панорамні вікна відкривали вид на нічне місто, залите дощем, підлога була встелена м'яким світлим килимом, а в кутку вітальні височіли полиці, заставлені книгами, якимись дивними механічними деталями та моделями літачків, які Ен, вочевидь, збирав власноруч. Тут пахло кавою, кедром і затишком — справжнім домом.

— Так, план дій такий, — скомандував Ен, обережно опускаючи Узі на м’який диван. Його золоті очі палали турботою, а на щоках усе ще блукала та сама щаслива посмішка. — Ти прямо зараз ідеш у ванну. Там на полиці є величезний теплий махровий халат, я його щойно купив, він абсолютно новий. Вмикай найгарячішу воду. А я поки приготую какао. З маршмеллоу. Багато маршмеллоу, як ти любиш.

Узі подивилася на нього знизу вгору, відчуваючи, як серце огортає неймовірна хвиля тепла. 

— Ене, ти сам схожий на водяника, — фиркнула вона, хоча в її голосі не було колишньої шпильки, лише безмежна ніжність. — Тобі теж треба переодягтися.

— Я швидко, обіцяю, — він лагідно клацнув її по мокрому носі й підштовхнув у бік ванної кімнати.

За пів години вітальня перетворилася на справжню оазу тепла серед грозової ночі. Узі, загорнута у величезний білий халат, який рукавами знову повністю закривав її долоні, сиділа на дивані, підібгавши під себе ноги. Ен переодягнувся в прості чорні домашні штани та вільну сіру футболку, яка робила його вигляд неймовірно домашнім і м'яким. Його сріблясті кучері все ще були трохи вологими й кумедно пушилися в різні боки.

Він поставив на журнальний столик дві великі керамічні чашки, з яких піднімалася ароматна пара. Шматочки маршмеллоу майже повністю закривали поверхню густого шоколадного напою. Ен сів поруч, і Узі миттєво притулилася до його боку, дозволяючи хлопцю обняти себе за плечі. Вона зробила перший ковток, заплющивши очі від задоволення. Вона нарешті зігрілася — і зовні, і зсередини.

— Ене... — тихо почала Узі, крутячи чашку в руках і дивлячись на те, як за вікном розбиваються краплі дощу. — Я маю тобі дещо розповісти. Про театр. Про Вільяма.

Ен злегка напружився, його обійми стали трохи міцнішими, але голос залишався м'яким: 

— Я слухаю, бунтарко. Ноа сказав мені, що ви щось задумали.

Узі підняла на нього свої фіолетові очі, і в них знову спалахнув той самий аналітичний, гордий інтелект, який так захоплював Ена. 

— Вільям думає, що зламав мене. Він переписав весь сценарій, перетворивши мою героїню на безпорадну нікчему, щоб принизити мене на прем'єрі за тиждень. Він думав, що я кину роль і втечу. І... чесно кажучи, я майже так і зробила. Я гнила вдома, Ене. Без тебе все здавалося безглуздим.

Ен винувато опустив погляд, але Узі перехопила його руку, міцно переплітаючи свої пальці з його великою долонею. 

— Але моя компанія... вони не дозволили мені здатися. Лілі, Крісс, Кевін і Джесіка. Вони прийшли до мене. Кевін і Джес три ночі поспіль потайки відновлювали мій оригінальний текст. Вони переписали все назад, зробивши арку Лицарки ще сильнішою. А Джес створила шифр, який підмінить файли в хмарному сховищі Вільяма прямо в день прем'єри, коли ввімкнуться софіти. Він нічого не помітить до самого початку. Вистава піде за моїм сценарієм. Це буде наш секретний бунт.

Ен слухав її, і всередині нього все тремтіло від гордості. Його дівчина не просто вистояла — вона разом із друзями готувала інтелектуальний розгром для свого кривдника. 

— Твої друзі — неймовірні люди, Узі, — щиро сказав Ен, усміхаючись. — Справжня команда. Але... є одна річ, яку ти маєш розуміти. Вільям — нарцис і психопат. Якщо він запідозрить бодай щось під час генеральних прогонів, або якщо його его відчує загрозу, він може спробувати зірвати виступ. Задіяти свої зв'язки, влаштувати скандал чи просто закрити театр.

Ен повільно поставив свою чашку на стіл і повернувся до Узі. Його золоті очі на мить втратили домашню м'якість, ставши глибокими, серйозними та холодними, як сталь. Це був погляд спадкоємця мафії, який прораховує кроки на шахівниці. 

— Тому про Вільяма подбаю я.

Узі здригнулася, уважно дивлячись на нього. 

— Що ти маєш на увазі?

Ен ніжно взяв її за підборіддя, змушуючи дивитися прямо на себе. 

— Моя родина остаточно закрила всі питання з Райтами в Європі. Вони банкрути, Узі. Їхні кримінальні схеми розкриті, і батько Вільяма вже під слідством. Сам Вільям тримається на плаву лише тому, що він ще не знає, що його світ знищено. Я не збираюся застосовувати до нього фізичне насильство прямо зараз, якщо ти цього боїшся. Ні. Я зроблю так, що до дня вистави він буде абсолютно безпорадним. Мої люди, Ноа і Кетті, контролюють кожен його крок. Я перекрию йому будь-яку можливість вплинути на хід прем'єри. Він вийде на ту сцену, думаючи, що він король, але насправді він гратиме в моїй пастці. Він не зможе писнути, поки ти не закінчиш свою гру. Я стеру його життя в порошок, Узі. Обіцяю тобі.