Глава 4

Ольга

П'ятница, можно відпочивати, але для цього треба добре попрацювати.

Зараз я на останньому уроці англійської мови. Контрольне аудіювання, ще та штучка. Треба запам'ятати те, що вчитель читає, а потім дає листочки з тестами, там де треба правильно відповісти на запитання.

-"Залишилось тільки останнє і можу бути вільною,-через п'ять хвилин, -Все, пійду здавати".

-Тамара Петрівна, я все. Я можу бути вільною?

-Я теж все.

-І я.

-Я теж.

-Так, Ви можете бути вільними, а всі останні дописуйте.

Пішла прибирати з-під парти, зошити і книги. Сьогодні я чергова в класі, тому спочатку йду підмітати припараторську, а клас буде Катя.

Подхожу до Каті і говорю шепотом:

-Я прибрала припараторську, а ти клас прибереш. Потім ввечері, ти прибираєш там, а я тут. Ок?

-Добре. Оль, а що ставити тут в питанні?

-Вибирай відповідь: а.

-Угу, дякую.

Через 5 хвилин

-Допобачення, діти!

-Допобачення!

Після обіду

-Олена Федорівна, допобачення! Я їду додому!

-Допобачення, Олю. Щоб в понеділок приїхала.

-Я постараюся.-повернулась до однокласників,- Руслан, Гліб і Міша, готові?

-Так.-повертаються до жінки,- Допобачення, Олена Федорівна!

-Допобачення!

Вже в дома

-Привіт, мамо і тато.

-Привіт. Як там в школі? Як дісталася?

-У школі, як у школі– добре. Дісталася–так собі, були пробки.

Після обіду. В кімнаті

Сьома вечора

Приходить повідомлення:

"Добрий вечір, Олю. Завтра, не забудь привітати Ітана Даміровича, з днем народження."

"Добрий вечір. Добре."

-"Ось, навіщо, я погодилась, що буду старостою у класі? Навіщо мені, цей геморой?".

-"Спіцеально подзвоню йому о першій годині ночі і привітаю. Щоб не скіс від грусті."

Дванадцята година (ніч)

-"Говорила, що позвоню о першій, а позвоню зараз".

Дзвоню. 

-"Хе. Хе-хе. Буду дзвонити доки не візьме". 

-Ало.

-"Ну ось, підняв трубку після першого дзвінка".

-Добрий день. З днем народження, Ітан Дамірович!

-... Ви хто?

-Це я.

-Хто я?

-Ви– Ітан Дамірович, а я–Ольга. Приємно познайомитися.

-Ольга, чому тобі не спиться? 

-Щоб Вас привітати з днем народження.

-Я тобі дуже вдячен, але ти не могла подзвони потім?!

-Добре.–скидаю виклик.

-"Якщо потім, значить потім. А потім, це коли? Подзвоню тоді через п'ять хвилин".

Дзвоню йому. 

-"Він не сказав, коли саме потім! Ось, потім вже настало".

–Алло!- чується роздратований голос чоловіка,– Тобі що нічим зайнятися?!

–Ви сказала, потім, ось потім і настало! 

–Але не настільки, щоб дзвони через п'ять хвилин!

–Так Ви не уточнювали, коли саме Вам потім подзвонити! І взагалі, з днем народження, і дозустрі!

–Та я...

Ітан (Деніель)

Дванадцята година ночі

Ліг спати тільки що. Справ по горло було. Заплющую очі. Дзвінок.

-"Та щодо це таке?!- піднімаюсь, беру телефон,-так ще невідомий номер. Що йому треба, то?"

Піднімаю трубку.

-Ало.

-Добрий день. З днем народження, Ітан Дамірович!-звідки воно знає мій телефон і коли в мене день народження?

-Хто це?

-Це я.-хто я, не знаю.

-Хто я?

-Ви–Ітан Дамірович, а я–Ольга. Приємно познайомитись.

-"І тут вона мене дістала. Хоче добити, чи що?"

-Ольга, чому не спиш?

-Щоб Вас привітати з днем народження.

- Я тобі дуже вдячен, але ти не могла подзвони потім?!

–Добре.

-"Нарешті, відчепилась! Я можу тепер поспати спокійно".

І як тільки мій мозок полинає у вирій, де тільки сни... Я чую дзвінок. Цей клятий дзвінок з телефону!

-"Кому до сих пір не спиться, зовсім головою вдарились?!".

–Алло!- чується роздратований голос чоловіка,– Тобі що нічим зайнятися?!

–Ви сказала, потім, ось потім і настало!

Дивлюся на годдиник. Прошло тільки п'ять хвилин!

–Але не настільки, щоб дзвони через п'ять хвилин!

–Так Ви не уточнювали, коли саме Вам потім подзвонити! І взагалі, з днем народження, і дозустрі!

–Та я...-скидається виклик,- тебе вб'ю?

-"Добре, що відстала, вона від мене". 

Лягаю зручно в ліжку, і пірнаю у світ Морфея.