Розділ 21

Аліса : 

Я стояла перед дзеркалом і не могла повірити власним очам.
На склі все ще залишалися слова:
«ДРУГИЙ КОНТАКТ ПОЧАТО».
Я провела пальцями по поверхні.
Напис зник.
Наче його ніколи не було.
Я подивилася на Ньютона.
Він стояв посеред кімнати.
Білий кіт.
Мій кіт.
Але тепер я знала, що це не вся правда.
— Ньютоне...
Він підняв голову.
— Я хочу знати правду.
Він мовчав.
— Хто ти?
— Мяу.
Я похитала головою.
— Ні.
Я дістала старий лист.
Поклала його на стіл.
Потім фотографію.
Потім ключ.
— Я знайшла записи.
Ньютон дивився на них.
— Вороніни жили тут.
Він не рухався.
— Вони знали про дзеркало.
Тиша.
— Моя родина теж знала.
Ньютон опустив голову.
Я зробила крок ближче.
— І в документах було твоє прізвище.
Кіт підняв очі.
— Воронін.
Ньютон завмер.
У мене перехопило подих.
Я сказала це лише як припущення.
Але його реакція...
Вона була іншою.
Наче я влучила точно в ціль.
— Ти знаєш його, правда?
— Мяу...
— Ти знаєш професора Вороніна.
Кіт відступив.
Я теж відступила.
Мозок почав складати всі деталі.
Однакові реакції.
Однаковий нахил голови.
Однакова звичка дивитися уважно.
Ненависть Ньютона до імені «Воронін».
Його дивна поведінка біля дзеркала.
А тепер...
моє питання.
Я прошепотіла:
— Ньютоне...
Кіт дивився на мене.
— Ти і є професор Воронін?
Тиша.
Довга.
Ньютон не відвів погляду.
І раптом навколо нього почало змінюватися світло.
Я відступила.
— Що відбувається?..
Кіт завмер.
Його силует почав змінюватися.
Я побачила те саме, що вже бачила в дзеркалі.
Біле хутро зникло.
Лапи змінилися.
Постать стала людською.
Переді мною стояла людина.
Я знала цю людину.
Я бачила її щодня в університеті.
— Професор?..
Максим Воронін стояв переді мною.
Я не могла сказати ні слова.
Він виглядав таким самим, як завжди.
Спокійним.
Але цього разу в його погляді не було жодної таємниці.
Він просто дивився на мене.
— Алісо...
Я відступила ще на крок.
— Це... ви?
Він кивнув.
— Так.
Я прикрила рот рукою.
Усі дивні моменти раптом склалися.
Перший день.
Білий кіт.
Його реакція на професора.
Його поведінка.
Дзеркало.
Усе.
— Ви були Ньютоном весь цей час?
— Так.
— І жили в мене?
Він кивнув.
Я кілька секунд просто дивилася на нього.
Потім згадала головне.
— А дзеркало?
Максим подивився на старе скло.
— Саме воно все почало.
Він пояснив, що багато років тому його родина вже стикалася з незвичайними властивостями дзеркала.
Спочатку воно лише показувало дивні відображення.
Потім стало реагувати на людей.
А в 2004 році стався перший випадок зміни форми.
Його родина намагалася приховати це.
Дзеркало залишили в будинку.
Воно чекало.
— Чекало чого? — запитала я.
Максим подивився на мене.
— Людини, з якою воно зможе завершити незакінчений зв'язок.
Я подивилася на старі записи.
— І цією людиною стала я?
— Схоже на те.
— Чому?
Він похитав головою.
— Я ще не знаю.
Я подивилася на дзеркало.
— Але воно перетворило вас на кота.
— Так.
— Чому саме кота?
Максим ледь усміхнувся.
— Цього я теж не знаю.
Я згадала всі моменти, коли Ньютон сидів поруч, коли я розповідала про професора.
— Тому ви так реагували, коли я говорила про Вороніна?
— Мені було складно слухати, як ти скаржишся на мене, коли я сидів поруч у вигляді кота.
Я не стримала сміху.
— То це справді були ви!
— Так.
— А коли я називала вас дивним?
— Теж чув.
Я засміялася ще сильніше.
А потім знову подивилася на дзеркало.
— Але чому воно прокинулося саме зараз?
Максим став серйозним.
— Тому що ти знайшла мене.
Я завмерла.
— Якби ти не забрала мене додому...
— Ви б не перетворилися?
— Можливо.
Він подивився на дзеркало.
— А можливо, дзеркало просто чекало, поки ми зустрінемося.
Я підійшла до скла.
Тепер я вже не боялася.
— Отже, вся ця історія почалася задовго до нас.
— Так.
— А закінчити її можемо ми?
Максим не відповів одразу.
— Можливо.
Я поклала ключ на стіл.
— Тоді нам потрібно знайти спосіб.
Він кивнув.
Але в ту саму мить дзеркало знову здригнулося.
На його поверхні з'явилися нові слова.
Я прочитала їх уголос:
«ПЕРШИЙ КОНТАКТ — ЗНАЙДЕНО.
ДРУГИЙ КОНТАКТ — ВІДКРИТО.
ЗАЛИШИВСЯ ТРЕТІЙ».
Ми з Максимом одночасно подивилися одне на одного.
— Третій? — прошепотіла я.
Він похмуро кивнув.
— Схоже, наша історія ще не закінчилася.
Я подивилася на дзеркало.
Тепер я знала правду.
Ньютон був професором Вороніним.
Дзеркало було причиною його перетворень.
А я була частиною цієї загадки.
Але найголовніше питання залишилося без відповіді.
Хто або що є третім контактом?