Розділ 1. Кава, таблиці Excel та «ідеальний» план.

Кав’ярня «Зерно» зустріла Аліну звичним гулом кавомашини та запахом свіжої випічки, який зазвичай її заспокоював. Але не сьогодні. Сьогодні Аліна почувалася так, ніби її особисте життя виставили на аукціон, і ставки росли надто швидко.

​Вона виклала на стіл свій записник, де вже був накреслений список «За і Проти», і важко зітхнула.

​— Дівчата, це катастрофа, — почала вона, навіть не чекаючи, поки Юля та Катя знімуть пальта. — Мама подзвонила вранці. Вона вже купила скатертину для «особливої вечері». І, що найгірше, вона знайшла Артема.

​— Якого Артема? — Юля з розгону вмостилася на стілець і одразу потягнулася за меню. — Того, що з паралельного класу, який колекціонував обгортки від жуйок?

​— Гірше. Артема-стоматолога. Сина маминої подруги з Черкас, — Аліна закрила обличчя руками. — Він «перспективний», «вихований» і, за словами мами, «має дуже рівні зуби». Вони хочуть нас звести наступної суботи.

​Катя спокійно поставила свою чашку на стіл і поправила окуляри.

— Аліно, просто скажи «ні». Ти доросла жінка, у тебе кар'єра, власна квартира... ну, майже власна. Логіка підказує, що чесність — найкоротший шлях.

​— Я ж казала. Але ти не слухала, — вставила Юля, перебиваючи Катю. — Чесність з твоєю мамою? Ти серйозно? Вона ж почне маніпулювати «тиском», «онуками» і тим, що вона вже пообіцяла тій подрузі з Черкас весільний коровай.

​— Саме так, — підтвердила Аліна. — Якщо я прийду сама, Артем-стоматолог стане моїм вироком на найближчі пів року. Мені потрібен захист. Важкий артилерійський снаряд у формі хлопця.

​Юля раптом випрямилася, її очі блиснули недобрим вогником, який Аліна зазвичай називала «режимом хаосу».

​— Слухай сюди. Тобі не потрібен просто хлопець. Тобі потрібен анти-Артем. Хтось, хто змусить твою маму перехреститися і подумати: «О боже, краще б вона була сама». Але при цьому він має бути достатньо привабливим, щоб ти не виглядала зовсім розпачливо.

​— І де я візьму такого камікадзе? — скептично запитала Аліна.

​— Якщо він нормальний — це підозріло, — проковтнула шматочок десерту Юля. — Тому нам потрібен хтось... специфічний. Якийсь вільний художник, байкер або просто хлопець, який не знає, що таке «дрес-код».

​— Це не спрацює, — Катя похитала головою. — Твоя мама розкусить актора за п'ять хвилин. Тобі потрібен хтось, хто зможе підіграти, бути ввічливим, коли треба, але при цьому настільки «не твоїм типом», щоб питання про заміжжя відпало само собою.

​Аліна знову подивилася у свій записник.

— Фіктивний хлопець... Це звучить як сюжет дешевого серіалу.

​— Це звучить як геніальний план менеджменту ризиків! — вигукнула Юля так голосно, що хлопець за сусіднім столиком — розпатланий, у джинсовці, з іронічною посмішкою та чашкою еспресо — на мить відірвався від свого ноутбука і подивився на них. — Дивись, план такий: знаходимо кандидата, підписуємо «контракт» про ненапад, він витримує одну вечерю, Артем їде в Черкаси лікувати зуби іншим нещасним дівчатам, а ти отримуєш свободу.

​— А що як він закохається? — пожартувала Аліна, намагаючись розрядити атмосферу.

​— Ой, не сміши, — махнула рукою Юля. — Ми виберемо когось, для кого «серйозні стосунки» — це назва хвороби. Чисто діловий підхід. Кавовий бартер.

​В цей момент хлопець за сусіднім столом закрив ноутбук, підвівся і, проходячи повз їхній столик, ніби випадково впустив фразу:

— Тільки не беріть актора з драмтеатру. Вони завжди переграють на моментах з «благословенням батьків».

​Аліна застигла. Юля повільно повернула голову слідом за ним. Катя просто підняла брову.

​— О! — прошепотіла Юля, проводжаючи поглядом високу постать у джинсовці. — Аліно, здається, Всесвіт щойно підкинув нам варіант «не за регламентом».

Аліна зітхнула і рішуче витягла смартфон.

​— Гаразд. Раз ми вже в серіалі, то нехай він буде сучасним. Жодних випадкових хлопців із джинсовками. Ми знайдемо професійного симулянта через перевірені методи.

​Вона відкрила додаток для знайомств, який не запускала вже пів року. Екран замиготів обличчями. Юля та Катя миттєво присунулися ближче, утворивши навколо маленького дисплея справжній «оперативний штаб».

​— Так, перший пішов! — Юля тицьнула пальцем у фото бороданя в горах. — Дивись, Павло. Любить хайкинг і крафтове пиво. Твоїй мамі він сподобається, бо виглядає як людина, що зможе перекопати город без задишки.

​— Свайп вліво, — відрізала Аліна. — У нього на третьому фото цитата Коельйо. Це занадто складно для фіктивних стосунків. Мені потрібен виконавець, а не філософ.

​— Ось, дивись, — Катя вказала на наступного. — Олексій. Аналітик у банку. Одягнений у сорочку, погляд впевнений. Логічний вибір. Він зрозуміє концепцію «угоди» з першого слова.

​— Нудно! — вигукнула Юля. — Мама Аліни подумає, що це Артем-стоматолог №2. Нам потрібен контраст! Нам потрібна іскра... ну, хоча б імітація іскри.

​Наступні десять хвилин перетворилися на жорстокий кастинг.

​Максим (йог): «Занадто багато розмов про чакри. Мама спитає про зарплату, а він почне дихати матку... чи чим вони там дихають?» (Юля).

​Денис (бізнесмен): «У нього на фото оренда орендованої машини. Він виставить мені рахунок за амортизацію свого часу ще до того, як ми доїдемо до батьків» (Аліна).

​Артур (актор): «Пам'ятаєш, що сказав той хлопець у джинсовці? Актори переграють. Цей точно почне цілувати мамі руки і цитувати Шекспіра над борщем» (Катя).

​— Це марно, — Аліна відкинула телефон на стіл. — Додатки забиті людьми, які або занадто хочуть одружитися, або занадто хочуть, щоб їх не чіпали. Мені ж потрібен хтось середній. Хтось... — вона мимохіть зиркнула в бік бару, де той самий хлопець у джинсовці саме забирав свій наступний еспресо.

​Він відчув погляд, обернувся і ледь помітно салютував їм паперовим стаканчиком. Його очі сміялися.

​— А я ж казала,— спокійно промовила Катя, простеживши за поглядом подруги. — Твій «логічний вибір» зараз стоїть біля стійки і чекає на решту.