Мій настрій: осінь

Може, це сон

Може, це сон?

 

Ласкаве тепле сонечко,

Зазирає у віконечко:

«Виходь на вулицю! Гайда!

Кругом краса – прийшла весна!»

Я одразу ж за поріг,

Швидко-швидко тільки шмиг.

Першим ділом до базарних лав

Примчав – продавчиню налякав.

Дивлюсь на прилавок

Збагнути не можу...

Щось лежить, а що?

Їстівне чи негоже?

Продавчиня гукає:

«Скоріш обирайте,

Дарма не стовбичте,

Беріть поспішайте!

Ось, совість дрібненька

дешева-дешева, 

А всеодно нікому не треба.

Заздрість, от чого в нас багато,

На будь-який колір і смак.

Купуйте на свято!»

– Дивний же у вас базар, – кажу.

Знизує плечима:

«На що є попит те і привожу, –

Зміряла мене очима. –

Сьогодні у ціні зрада і нахабство,

Жадібність й презирство.

Людські ж чесноти було знецінено

І на розпродаж кинуто.

Шукайте їх десь у мішку,

А може вже й на смітнику».

От така вийшла невтішна розмова, 

А може це сон – нічного марення полова?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше