Може, це сон?
Ласкаве тепле сонечко,
Зазирає у віконечко:
«Виходь на вулицю! Гайда!
Кругом краса – прийшла весна!»
Я одразу ж за поріг,
Швидко-швидко тільки шмиг.
Першим ділом до базарних лав
Примчав – продавчиню налякав.
Дивлюсь на прилавок
Збагнути не можу...
Щось лежить, а що?
Їстівне чи негоже?
Продавчиня гукає:
«Скоріш обирайте,
Дарма не стовбичте,
Беріть поспішайте!
Ось, совість дрібненька
дешева-дешева,
А всеодно нікому не треба.
Заздрість, от чого в нас багато,
На будь-який колір і смак.
Купуйте на свято!»
– Дивний же у вас базар, – кажу.
Знизує плечима:
«На що є попит те і привожу, –
Зміряла мене очима. –
Сьогодні у ціні зрада і нахабство,
Жадібність й презирство.
Людські ж чесноти було знецінено
І на розпродаж кинуто.
Шукайте їх десь у мішку,
А може вже й на смітнику».
От така вийшла невтішна розмова,
А може це сон – нічного марення полова?
Відредаговано: 28.05.2022