Лист

Лист

Було багато чого,

Тільки спокою бракувало,

Осінь залізла у шпаринку в душі

Й самотнім вітром там заспівала.

Золотом своїм багряним обсипала,

Кликала в політ з птахами

Та вирішила я зостатись,

Природним змінам дивуватись.

Тож життя триває,

Час тягне мене вперед, 

Що далі на мене чекає,

Тільки завтра про те знає.

***

Мені подобається 

хід твоїх думок

розмова – крок вперед,

Турбота – кроки.

Обійми ніби на прощання

і поцілунок вкрадений на спомин.

***

Хочу крила і вільний політ,

Хочу захват без сумнівів

І у душі муркотіння, 

Без когітків на душі.

Хочу безтямно, на повній довірі.

Закохатися 

Хочу...

***

Тепер я знаю, 

що значить кохати,

Це значить забути про землю 

й у хмарах літати.

Це коли тільки й треба:

отримати звістку від тебе.

Через біль повернулись

до мене вірші, 

а я перестала на них вже чекати.

В житті щось знаходити треба 

і треба відпускати.

Світанок

Десь серед зірок є і моя єдина,

Десь серед людей є моя половина.

З нею серце ділю я і душу,

Обов’язково знайти її мушу.

Вечір – сірий птах, прилетить нечутно,

Обхопить плечі ледь відчутно.

Загадковий цей дивак додась ще тіні

І все буде вже не так, як було нині.

Зіроньки-бажання в небі запануюють

Й поети з музами диво начаклують.

Ще мрійники не сплять, майструють крила,

Їх до мети веде нестримна вища сила.   

Укриє землю темна ковдра ночі

Завітають, не спитають, сни пророчі

Про долю, що блукає зла й голодна,    

Про віру, що в душі зроста природна. 

На зустріч долі піду, її не покину 

Чинитиму щіро допоки не згину 

І запросить у свій дивовижний танок, 

До мрії поведе мене світанок.

***

Для чого ми на цій Землі,

Скажи? Страждати? А навіщо?

Чи, може, все ж для іншої мети

Ми тут, а не тому, що так от вийшло?!

***

Не можна всім догодити,

Не можна бути гарним для всіх

Можна банально згоріти

Догоджаючи і для тих і для сих.

А коли сили зникнуть,

Бо є така прикрість у сил,

Всі кому догоджав миттю щезнуть

Скільки б допомоги ти не просив.

Тому просто живи і створюй,

Те до чого лежить душа

І, благаю тебе, не повторюй,

Помилки, від яких страждає вона.