Мій настрій: осінь
Мрії
***
Мрії, мрії – сонце й хмари...
Крила надії чи примари?
Ви як дві доріжки,
Що дивляться в небо.
Те чого хочу і те що,
Як кажуть, треба.
Чи по одній підеш,
Чи по іншій –
Недосяжно далеко.
Ви як дві нитки
Червона і чорна
По душі моїй білій
Пройшлися залізно і колко...
Яку з вас обрати,
Що б себе віднайти, врятувати?
***
Крила мої, мрії мої – зорі недосяжні,
І помірною ходою не дійти до вас ніяк,
Тож зриваюсь з місця в прірву
І лечу собі вперед не знамо як.
Ви, звісно, скажете дивачка,
Але іншого шляху не знаю
окрім просто йти вперед чи як?
У мене забагато «хочу»,
У мене безліч запитань,
Що іноді собі шепочу:
«Досить, схаменись та перестань!»
Але якась незрозуміла сила
Мене настирливо штовхає в спину
Й за вуха мовчки й боляче тягне
І мені здається, що загину,
Якщо я зупинюсь й вона втече.
Тому я йду вперед з запізненням під час,
Але іду, живу... а це вже клас!
***
І знову день минув,
І знову у полоні снів,
Мене чекають крила,
Що несуть до мрії.
Лишень би крихітку надії
Й злетіти не в уяві, на яву.
Що таке щастя?
Як його знайти, як його спіймати,
І що треба зробити, щоб його мати?
Відредаговано: 28.05.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
