До щастя

Завжди до щастя веде твоя дорога,

Коли серце чисте маєш...

***   

У роздумах ми сягаємо неба,

Краще знаємо що кому треба

Вимагати чи просити,

Говорити чи рота стулити.

Всі ми в чужих проблемах знавці,

Але як до діла, пробач, не гравці.

Одразу питання «Що робити?» і «Як?»

І вже гризе душу сумнівів черв’як.

Тож радьте чи не радьте, по голівці гладьте

Заради Бога тільки не осудіть, не зрадьте.

***

Я тобі підіграю,

Важливу роль відіграю

В житті твоєму.

Ти тільки стій на своєму.

***

Кожному поколінню своя війна,

Кожному поколінню своя біда,

Кожній людині своє щастя,

У кожної людини своя мрія,

Але всього рівно стільки

Скільки ми можемо витримати,

Не забуваючи ані себе, ані інших.

Залишається лишень жити, 

Залишається серцем горіти!

***

Не мовчіть, говоріть,

Бо де непорозуміння

Там страх, 

Біль та ще бійка.

Навіщо зайві вагання!?

Знайдіть між собою 

порозуміння,

Припиніть ці безглузді змагання – 

Говоріть!

***

Дивно:

Випадково зробивши

Вірний крок

Всеодно вважати

Його хибним.

Що дивніше:

Іти назад,

Думаючи, 

Що ідеш вперед

Чи йти вперед,

Думаючи,

Що ідеш назад? 

І який шлях

Вважати хибним,

Якщо Земля кругла?

***

Життя багатогранне,

Мабуть тому

ми завжди потрапляємо 

В якісь кути.

Можливо, що інколи 

і нудить нас 

Від постійних й звичних

Обертів землі.

***

Глухі кути вже перевірено,

Багато де кого зневірено,

Але не все ще втрачено,

Здається, за життя проплачено,

І не грошима... Тож живемо! 

Геть сумніви! Та більше віри!

***

Ми багато чого розуміємо,

Але сумнів лоскоче: «Чи ми зуміємо?»

А як дізнаєшся поки не спробуєш?

Як розбереш: зуміємо чи не зуміємо?

«Єге ж, не дурні, розуміємо!»