Розділ 1

— Ти знову з ним? — голос матері пролунав ще до того, як Кіра встигла переступити поріг.

Дівчина важко зітхнула, знімаючи кросівки.

— Добрий вечір, мамо. Я теж рада тебе бачити.

— Не переводь тему. Я запитала про Артема.

Кіра мовчки повісила куртку на вішак. Вона вже знала, чим закінчиться ця розмова. Так було майже щотижня.

— Так. Ми сьогодні гуляли.

— І скільки ще це триватиме? Три роки зустрічаєтесь, а що далі? Він навіть не може запропонувати тобі нормального життя.

— Мамо...

— Ні, послухай мене! Ти гарна, розумна, маєш хорошу роботу. Чому ти тримаєшся за хлопця, який орендує квартиру з другом?

Кіра стиснула губи.

Вона любила Артема. Не за гроші. Не за статус. Любила за те, що поруч із ним почувалася собою. Він умів смішити її навіть у найгірші дні, приносив гарячу каву під офіс, коли вона затримувалася на роботі, пам'ятав усі її страхи й маленькі мрії.

Але батьки цього не бачили.

Для них він був просто «неперспективним».

— Я його кохаю, — тихо сказала Кіра.

Мати лише похитала головою.

— Кохання минає. А жити доведеться все життя.

За кілька кілометрів від її будинку інша сімейна вечеря проходила не краще.

— Максиме, ти серйозно? — батько відклав виделку. — Знову був із Софією?

— Так.

— Вона тобі не пара.

Максим заплющив очі.

— Знову починається...

— Бо ти не хочеш чути правду! У тебе є майбутнє. Ти працюєш у хорошій компанії, можеш побудувати кар'єру. А вона?

— Вона чудова людина.

— Цього замало.

Максим підвівся з-за столу.

— Для вас завжди замало.

— Сядь!

— Ні.

Він узяв ключі від машини й попрямував до дверей.

— Одного дня ти подякуєш нам! — крикнув услід батько.

Максим нічого не відповів.

Він чудово знав, що не подякує.

Того ж вечора Кіра сиділа на лавці в парку поруч із Артемом.

— Знову сварка? — запитав він.

Вона сумно всміхнулася.

— Вони хочуть, щоб я знайшла когось... кращого.

Артем опустив погляд.

— Мабуть, я вже звик.

— Не смій так говорити.

Вона взяла його за руку.

— Я не збираюся від тебе відмовлятися.

Він усміхнувся, хоча в очах усе одно залишився смуток.

Ніхто з них навіть не здогадувався, що вже за кілька днів випадкова несправність старого ліфта змінить усе їхнє життя.