Розділ 1

— Це нечесно! — обурилась вона і навіть кулаками по столу гепнула. — Не міг він з'явитись у моєму житті трохи пізніше?

— Доню, — втомлено потер перенісся її любий батько. — Лорд Сольвейр і так дав тобі два роки свободи, а міг же зажадати негайного шлюбу. І навіть так він дозволяє тобі довчитись в академії, просто вирішив, що настав час все оформити офіційно й ми підписали шлюбний договір.

— Сольвейр? Той самий Сольвейр? З Ауреліна?

— Лорд Ардан Сольвейр, — з притиском уточнила мати, наче саме від її тону чоловік мав стати більш привабливим. — Шанований чоловік, донечко. І хоч йому вже сорок сім, та для магічно обдарованих це невелика різниця у віці.

— Тобто ви мені брехали весь цей час? — мало не на ультразвук перейшла дівчина. — Ви підтримували мої прагнення вчитись і працювати після академії, хоча знали, що заміжжя мене чекає одразу після випуску?

Ну це вже ні в які ворота не влазило. На скромну думку Мейв Торнвейл, її почуття були зраджені в стилі найкращих художніх романів. І ким? Її рідними, найближчими, істотами, яким Мейв довіряла без будь-яких умов. І тепер виходило, що всі її плани до безглуздя смішні, і були такими з самого початку. І ні, факт заміжжя не надто її ранив, все ж вона знала, що це рано чи пізно станеться. Ображала її в даному випадку брехня.

Адже коли після проходження ритуалу благословення батькам не поступила звістка від храму, вона думала, що її чоловік буде молодший за неї… і сподівалась, що набагато. Думала, в неї в запасі буде років десять, аби втілити всі свої амбіції. А тут виходить, що навіть примарного шансу на це не було. Бо найбільш підходящий магічно для неї чоловік вже має сорок сім років і цілком собі успішно розважався ці два роки, чекаючи, доки його наречена трошки підросте.

Батькам на заяву дівчини нічого було сказати, хоч винуватими в цій ситуації вони себе і не вважали. Та, знаючи характер доньки, цей емоційний сплеск їм було простіше просто перечекати, а вже потім все обговорити, щойно на зміну капризній дитині прийде їхня усвідомлена донька, студентка третього курсу Північної академії чар, бойового факультету. Так… донькою вони пишались, хоч і натерпілись її витівок по саме не хочу.

— Гладкі опосуми! — гаркнула дівчина, бачачи, що батьки не поспішають її втішати, і, гордо піднявши голову, пішла.

Недалеко, лиш до своєї кімнати, аби зібрати речі. Завтра вона повернеться в гуртожиток і продовжить жити своє вільне життя. І раз цієї свободи у неї лишилось не так багато, то рік цей обіцяє бути більш ніж просто насиченим.

Якщо так подумати, то нічого критичного у житті Мейв не сталося. За законами королівства Альвейн у вісімнадцять років кожен без винятку його житель проходив ритуал благословення богів. Після чого в храмі зберігались відбитки магічної аури та інформація про рівень магічної сили, якщо така була.

Саме за цими відбитками храмовники потім й підбирали магічно підходящі пари. Як це робилося, трималось у таємниці, аби ніхто не міг втрутитись у відбір. Але мета була відома всім: все це відбувалось через виродження магічного дару. Світ Ньоррен був багатий на різні раси, та останні тисячоліття магія поступово зі світу йшла.

Можливо, це було пов'язано з розвитком науки й інженерії, а можливо, цей розвиток відбувся саме завдяки тому, що багато істот вже були не в змозі ту магію використовувати.

 Та поза тим, у королівстві Альвейн було прийнято рішення про договірні шлюби, засновані на магічній сумісності. І коли така пара утворювалась, храмовники надсилали послання старшим роду, аби ті могли сприяти шлюбу молодих.

Так і сталося із Мейв: на наступний же день після ритуалу благословення її батьки отримали документ з іменем нареченого дочки. Та після короткої, проте змістовної розмови з Сольвейром молодшим було прийняте рішення дозволити Мейв трохи подорослішати. 

Все ж вважалось, що хоч повноліття і настає у вісімнадцять, саме до двадцяти років триває період дозрівання магічного ядра. І одружуватись раніше цього віку можна було, проте зачинати дітей було ризиковано. А лорд Ардан виявився досить люб'язним чоловіком, щоб дати своїй майбутній дружині трохи часу не обтяженого сімейними зобов'язаннями. 

Та що з цього вийде, він не міг би уявити навіть в своїх найгірших кошмарах.