Мій колишній зрадник

Розділ 13

- Мені нічого про Дубініна не подобається.

Підбираюся, відмахуюся з удаваною байдужістю. Але міцніше стискаю лопатку, чекаючи розповіді. 

Тремтіння проходить тілом, застрягаючи в хребті.

- Офіційно не одружений, - Юра вимовляє повільно. Ніби зчитує, чи не завдає болю розповіддю. - Він нещодавно переїхав. На новому місці - про його дружину чи доньку нічого не чули. Живе один. Періодично мотається за кордон на вихідні.

- Хм, - вбираю в себе ці факти, збираючи цілісну картину. 

- Компанія, як же, "КлінХім"...

- Хіміки? "ХімКлін"? 

- Так. На Дубініна вони вийшли самі. Того дня були ще зустрічі, які Дубінін пересунув через затримку з хіміками. 

- Пересунув заздалегідь? Чи потім?

- В останній момент.

Юра киває, підтверджуючи найнеможливіші здогадки. Це все - випадковість. Звичайна, нестерпна випадковість.

Статистично нульова ймовірність зіткнення, яка з нами трапилася. 

Виходить, Дубінін не для доступу до Кіра до мене поліз?

Ні. Він зустрів удень маму з малюком. Після - мене. І шанс притиснути мене з'явився швидше, ніж він би сам придумав. 

Я тру ключицю. Під шкірою коле від хвилювання. 

Дубінін приїхав по роботі. Дізнався, що в мене є дитина. Зустрів мене. І вирішив скористатися цією можливістю.

Тоді є шанс, що все закінчиться швидко? Ну, у нього були надії на щось інше. Без мого сина міг усе вирішити, раз не шукав його.

Тож...

Є хороший шанс, що все налагодиться.

- Досить, - насуплююся, добираючи слова. - Різноманітні факти.

- Що зміг, Маш. Через знайомих кинув клич. Що розповіли уривками, те й передаю. 

- Я не з претензією! Ти що. Я дуже вдячна, Юро, за допомогу. Просто це зліпити треба. Але, начебто, не все так страшно?

- Це не все.

Я підбираюся. Юра вичікував, коли я першу хвилю розгубленості переживала. Киваю.

- Особливо ніхто не знає ні про якусь Наташу, ні про Лялю. Про пошук донорів теж, - я хмурюся. Я ж правильно імена запам'ятала? - Але це ті, хто з Дубініним не особливо спілкуються. У найближче оточення я не ліз. Поки що. Ти просила не палитися.

- Так. 

- Але ось про консультації у лікарів ті знають. Приїжджав один просто в офіс, коли був аврал. 

- У Сави таки з'явився офіс?

- Він подовгу в Соколовського працює. Я про нього поки що не пробив...

- І не треба. Я знаю Пашу.

Один із найкращих друзів Дубініна. Найближчий, якщо нічого не змінилося. 

З милими синами. І дуже приємною дружиною. Мені подобалося з Вікою спілкуватися. Але після розлучення я обірвала всі зв'язки. 

- Так от. Приїжджав якийсь, - продовжує. - Усім пліткарям, звичайно, цікаво стало. Прізвище запам'ятали. Загалом, до гематолога зверталися. Судячи з усього, не тільки до цього. Просто цей засвітився.

- Гематолог?

- Захворювання крові.

- О.

Я киваю. Значить, хтось у Сави хворіє. Найімовірніше, та сама Ляля. Чимось пов'язаним із кров'ю.

Але тоді навіщо донор. Крові? Так подібного вистачає. Навіть рідкісної четвертої групи зараз вдосталь.

Я знаю, я сама кілька разів здавала до вагітності. Це не така проблема...

- І фінал. Ти говорила, що Кирило в лікарні був. Я туди сам з'їздив. Розпитав. Дубінін потім заходив усередину. Крутився там. Чого хотів - незрозуміло.

А мені зрозуміло. 

Він теж любить інформацію збирати. Міг спробувати поговорити з кимось, дізнатися більше про Кирила. Вік там.

Або отримати залишки крові?

Не впевнена, що такого б для донора вистачило. Але для тесту ДНК...

Можливо.

Юра має рацію. Така інформація мені зовсім не подобається. Точніше те, до чого вона веде. 

- Нічого з цього я не зможу підтвердити, - Юра хмуриться. - За фактом. Плітки. І трохи перевищення повноважень. 

- Про поїздки за кордон?

- Так. Ти знаєш, у мене є друзі в різних структурах, але...

- Ніхто не буде своєю роботою ризикувати, звісно. 

Юра розробляє програмні забезпечення. Коли ми познайомилися, він тільки почав відходити від бізнесу діда.

Тому й поводився, як байдужий мажор. Йому справді було байдуже на виробництво. 

Куди сильніше Юру цікавило програмування. І кібербезпека. 

І якщо вчорашньому роздовбаю ніхто б не довірив, то сім'янину з дитиною довіри більше. Чисто інстинктивно.

Не знаю, як Юра пройшов усі перевірки, не залучаючи мене. Але знаю, що свого домігся. Не світового визнання, але друзів серед чиновників завів.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше