Глава 3.

Аня

- Ірусь, а о котрій буде наша зустріч з твоїм Ігорем? - Світлана вже з середи почала готуватися, підбираючи вбрання, макіяж і зачіску. Чесне слово, таке враження, що на побачення збирається, а не знайомиться з хлопцем подруги і його друзями.

- На третю годину дня ми замовили столик. Поїмо і підемо гуляти в парк, ви не проти такої культурної програми? - Іра, як завжди, дивиться в монітор і пише чергову демо проги.

- Чудово! Це треба взувати не дуже високі підбори, щоб було зручно ходити, - мрійливо зауважує Свєтка, а я собі думаю, як на підборах взагалі може бути зручно? Я завжди бігаю в мокасинах або кедах, віддаючи перевагу комфорту.

Мій гардероб в основному складається з легких повітряних суконь, ще люблю дуже оверсайз сорочки, туніки під вузькі штани або джинси. Стильно, жіночно і, головне, зручно!

- Анюто, а ти в чому підеш? - запитала мене Світланка.

- Не думала ще, в сорочці і джинсах, напевно ... Не знаю, подивлюся по погоді. Осінь, все таки, - я теж вчилася писати програму, тому відповідала трохи невпопад.

- Які ви, дівчатка, нудні. Одним словом - типові айтішніци! - фиркнула Свєта і теж сіла за комп.

Так в тиші і пройшов наш вечір, кожна займалася своїм - хто навчався, хто писав коди, а хто шмотки вибирав на Амазоні.

Ось і настала субота. 

Іра відволіклася від комп'ютера і почала наводити марафет - одягла сукню, зробила легкий макіяж і розпустила волосся. Я аж задивилася, вона дуже красива дівчина, як принцеса, тендітна, витончена і трохи загадкова.

Світлана яскраво нафарбувалася, відверта сукня підкреслювала всі принади її фігури, а підбори зробила ніжки неймовірно довгими. Ефектна блонда зі смокі-айс.

Я теж причепурилася - сорочка оверсайз молочного кольору, темні скіні, непомітно нафарбувалася, розпустила волосся, взулась в кеди. Подивилася в дзеркало - порядок, стильно, не зухвало і в той же час жіночно.

- Готові? - запитала Іра

- Так! - відповіли ми зі Світланою в унісон і пошурхали до виходу.

Дійшли швидко, правда Свєті на підборах не дуже зручно, але пересувалася вона віртуозно, практика дає своє.

І ось нарешті ресторан, в якому нас чекають хлопці.

Іра побачила свого коханого і ми підійшли до столика.

Я обімліла ... На мить заплющила очі ... може здалося? Відкриваю ... Ні!

Ну чому? Чому мені так не щастить? Адже я не хотіла з ним перетинатися!

Я опустила голову, прикривши обличчя волоссям і сіла в найдальший кут.

- Дівчата, знайомтеся, це мій Ігор! - Іра почала представляти нас. Я намагалася взяти себе в руки і не показувати хвилювання.

- це Світлана, а це Аня. Ми з дівчатками одногрупниці і сусідки по кімнаті, а ще стали подружками, - продовжує Іра. Я легко посміхнулася і привітно махнула головою.

- Це Алекс і Рома, мої друзі і одногрупники, теж айтішники, а ще сусіди по кімнаті, - сказав Ігор.

- Леді, а що ви будете пити? - запитує Рома. - Ми замовили шашлик і овочі, може ще щось замовити з їжі?

- Пити ми будемо сік, а з їжі давайте дозакажем рибу для Ані, вона не любить м'ясо, - Іра вже знала мої уподобання, дякую їй за це, а то я б не ризикнула сказати і жувала б цілий вечір овочі та зелень. 

- Ви такі красиві! Чому вирішили піти на IT? - знову каже Рома.

- А що тільки страшненьким місце в IT? Звідки ці стереотипи? - Іра відповіла досить різко. - Ми не тільки красиві, але ще і з мізками, зрозумів?

- Ір, ти чого? Це жарт у мого друга такий невдалий, не звертай уваги, - Ігор обняв Іру і почав заспокоювати.

- Я особисто не хотіла бути айтішніцею, мене змусив тато, - видала наша Свєтка. - Проте мені навіть цікаво. Я в порівнянні з іншими не така вже й розумна, але для роботи тестувальника буде достатньо.

- Прикольно, ти вже вирішила в якому напрямку будеш розвиватися? - підтримав розмову Ігор

- А що тут думати? На програмування я точно не піду, а тестування цілком потягну.

Почався жвавий діалог між Ігорем, Ромою та Свєтою, періодично підключалася Іра. Мовчали тільки ми з Алексом.

- Аню, я ж правильно запам'ятав твоє ім'я? - звертається до мене Рома. – А ти в чому себе бачиш?

- Системний аналітик або програміст, - задумливо відповіла я. - У мене добре виходить вирішувати задачки на логіку і алгоритми легко складаються.

- Про інформаційну безпеку не думала? - нарешті заговорив Алекс.

Я обережно подивилася на нього ... ні, не впізнав, слава Богу! Дивиться дуже уважно, навіть пронизливо прямо в очі.

- Не думала, - тихо відповіла хлопцеві і відвела погляд. 

Важкий вечір буде. Якби не Іра, то я б знайшла привід і пішла. Але подругу не хочеться ображати, тому просто помовчу і посиджу тихенько, не висуваючись.

Алекс

Я дуже здивувався, коли побачив свою віртуальну дружину серед подруг дівчини Ігоря. Вона, звичайно ж, не знає, що я Сірий Вовк, і поводиться не так легко і невимушено як в грі.