18. Трагедія

Настала довга і морозна зима. Незважаючи на це, Кеті знову добре зажила, періодично виступаючи зі Спірітом на змаганнях, завжди виграючи. Спіріт дуже добре скакав, і продовжував мати конкуренцію. Через те що Спіріт був таким знаменитим, багато хто хотів його придбати, проте пан Тейкер, як завжди, відмовлявся.

З другої сторони, Даллен показував всіма способами Кеті що ненавидить її, хоча інколи в його погляді можна було вловити нерозбірливий блиск. Це означало що в неї ще був якийсь шанс, хоч він і продовжував зустрічатися з Кароліною.

Усе покрилося снігом; річка, яка знаходилася біля ранчо, заморозилася. Кеті дуже любила сніг і мороз. Хоча сонця майже не було, можливо було повеселитися. Так і цього ранку, попри мороз, вона разом з Трейсом і Спірітом бавилися грою в сніжки. Пан Тейкер тільки посміхався, спостерігаючи за ними з вікна, п’ючи гарячий чай. Навіть Даллен зацікавився грою, і приєднався до них. Спочатку, Даллен зі Спірітом очікували в засаді на Кеті з Трейсом; коли вони близько підходили до їхнього сховища, хлопець кидав в них сніжки, а Спіріт розсипав сніг копитами. Згодом, вони мінялися парами.

Також вони веселилися катанням на санках, однак спуск з однієї гірки виявився аж занадто “веселим”: Кеті, Даллен і Трейс, на санках, сформували один гігантський сніжок, і покотилися вниз. Ця весела трагедія коштувала їм жахливої фотографії яку пан Тейкер відіслав в журнал і два тижні в ліжку з грипом.

Між іншими зимовими веселощами, Кеті знайшла в коморі старі ковзани саме розміру її ноги. На щастя, пан Тейкер дозволив їх взяти, і тоді Трейс випросив у батька, щоб купити йому ковзани, бо теж хотів кататися з Кеті, і пан Тейкер здався. Кеті вибрала день, в який мороз досить сильно заморозив лід на річці, і він настав. Дівчина ніколи не каталася на ковзанах, але оскільки вміла не падати на роликах, то думала що це легке заняття. Однак, коли вона вийшла на лід, то ой-ой-ой, ледве втрималася на ногах і намагаючись сковзнути, послизнулася і впала на лід.

- Ха ха ха! – засміявся Трейс і впав на сніг, качаючись від сміху.

- Ха ха ха, а тепер твоя черга спробувати! – відказала ображено Кеті. – Ще побачимо хто буде сміятися.

Трейс спробував ступити на лід, але виведений з рівноваги, простелився на річці, не в змозі піднятися. Тепер сміявся Даллен, хоча знав що з ним повториться така сама історія. І він виявився правим, так що Кеті мусила допомогти їм обом піднятися.

Через двадцять днів, Кеті вже звикла до льоду, тимчасом як Даллен і Трейс навчилися кататися взад-вперед. Спіріт не міг вийти на лід, це ж не заняття для коня. Однак Кеті каталася з таким завзяттям, що він не витримав і ступив на слизький лід. Бідний Спіріт не второпав чому ноги його не слухаються, а ще більше кінь здивувався коли Кеті з Далленом штовхали його і катали по всій річці.

* * * *

Кеті була неймовірно щаслива: вона нарешті отримала листа від Майкла і Луїзи, вони прибудуть на вихідних на ранчо в гості до неї! Пан Тейкер з радістю зустрів друзів Кеті, і вона влаштувала їм екскурсію, від ранчо до замерзлої річки. Дівчина запропонувала всім покататися на ковзанах, і всі згодилися. На цей раз, Даллен і Трейс мали захисні наколінники на колінах, щоб не осоромитися перед гостями, валяючись на льоді.

Кеті чудово провела два дні зі своїми найкращими друзями. Майкл і Луїза розповіли про своє життя, як їм добре на фабриці. Сім’я яка дала їм роботу, ставилася до них непогано, проте її друзі не відчували себе щасливими без справжньої сім’ї. Вони поїхали до себе, пообіцявши що ще десь навідаються до неї. 

Кеті говорила з Луїзою і вона розповіла що через рік зможе поступити  на курс образотворчого мистецтва, але зізналася їй що без люблячої сім’ї їй не хватало чогось. Майкл теж виглядав пораненим, і Кеті зробила висновок що її друзі також дуже страждали упродовж цих років. 

Вона сама пригадала історію своєї сім’ї, життя на ранчо, марні спроби забути минуле і жити теперішнім, бажання трьох друзів вночі на даху, і відчула ком у горлі. Дівчина знала що існують сім’ї в яких діти ненавиділи власних батьків, і вона ніколи не розуміла подібної поведінки. Кеті, Майкл і Луїза сильно бажали мати людей які б їх так любили, проте їхнє бажання не сповнилося. Сирітський будинок не зміг замінити їм принципи яким вони мали навчитися в колі сім’ї, такі як любов, щастя…

Тимчасом, Кеті чимраз краще й краще каталася на ковзанах, і всі милувалися її трюкам. Щоб не відставати від неї, Даллен теж наполегливо тренувався, особливо вечорами. І коли досяг її рівня, то катався разом з Кеті.

******

Кеті та Спіріт були не розлий вода. Кеті їла на свіжому повітрі разом зі Спірітом, гуляла з ним, і навіть коли працювала, Спіріт знаходився поряд з нею. Кінь був у розквіті сил, чудовим сильним жеребцем, крім того, що був світовим чемпіоном. Пан Тейкер придбав нову кобилу, на ім'я Леді II, і Спіріт намагався добитися її прихильності. Кобила була молодою, і їй відразу ж сподобався Спіріт. В результаті, через декілька тижнів, Леді II очікувала народження лоша.

Одного дня під час сильної хуртовини, одній кобилі була необхідна термінова допомога. Через те, що вони не могли встановити зв’язок з ветеринаром через знищені комунікаційні канали в результаті сильної бурі, пан Тейкер вирішив відправити Кеті та Спіріта за ветеринаром. Він не мав вибору, мусив довіритися Кеті та Спіріту. Місто, де жив найближчий ветеринар, знаходилося далеко, треба було перетнути ліс, проте саме Спіріт був найшвидшим скакуном, і вони ризикнули.

* * * *

- Ну куди ж вони зникли? – запитав пан Тейкер сам у себе, нервово крокуючи по вітальні. – Кобила вже поправилася, пройшло п’ять днів, і ні сигналу від Кеті й Спіріта.

- Можливо, вони заблукали? Чи зустрілися з вовками? – сказав вголос Трейс, здригаючись від того інциденту.

- Ні, такого не може бути! – заспокоював сам себе пан Тейкер. – Можливо, вони очікують на кращу погоду, щоб повернутися.