РОЗДІЛ 7 Повернення додому і зізнання

Цього разу перехід у мій світ відбувся для мене майже безболісно. Юра здавався відстороненим і неприродно  блідим. Я відчувала, що його щось гризе зсередини  та ненаважувалася торкатися цієї теми.

Двір зустрів нас холодною тишею. Ліхтарі відкидали тьмяні кола світла на мокрий асфальт, і в цьому світлі місто здавалося ще самотнішим. 

Після його світу реальність виглядала занадто крихкою й непривітною. Я зіщулилася від холоду.

--Мала, що з тобою? - тихо запитав він, зазираючи в мої очі. Від його погляду моя шкіра вкрилася мурашками.

--Не знаю. - прошепотіла я у відповідь. Я розуміла, що правда може зруйнувати не лише цю мить, а й усе, що між нами було. Від цього на очі на вернулися сльози. Вперше в житті я відчувала себе в безпеці. Хай поруч з цією дивною істотою, схожою на чоловіка.

Згодом ми зайшли в під'їзд і мовчки піднялися до мене. Опивнишись в квартирі, я несміливо торкнулася губами його губ. Він ніжно торкнувся рукою моєї щоки. Колір його очей здався мені ще глибшим і темнішим. У повітрі  між нами відчувалася напруга, схожа на електричний струм. 

--Юлю, я мушу в дечому тобі зізнатися.- прошепотів він мені на вухо. Від тембру його голосу мені паморочилося в голові. 

-- У чому, Юро?- поцікавилась я, ще міцніше  обіймаючи його. 

-- У тому, що я не людина. - тихо прошепотів Юра.- Я - демон -музикант, що з'явився на світ в українських 90-х.

У цю мить світ для мене не зруйнувався. Навпаки нарешті став на свої місця. Я чула як сильно билося його серце і від цього на душі ставало легко.

--Юро, дякую за правду. - прошепотіла я йому на вухо. 

Він мовчки обійняв мене, і світ навколо для нас майже зупинився. 

І в цю мить  для все стало ясно : тут і зараз ми обоє справжні. Без масок, страху і болю минулого. 

Я тихо зітхнула, відчуваючи, як реальність навколо стає спокійною та безпечною.

--Юлю... ти навіть не уявляєш як сильно я хотів тобі про це сказати - прошепотів він мені на вухо.

-- Це нічого не змінює між нами.- мовила я, притулившись чолом до його чола.- Так добре як зараз мені ще не було.

Ця ніч стала для нас моментом максимальної душевної й фізичної близькості. Стиралася  межа між реалістю й вигадкою. І вперше в житті відчула, що можу бути собою. Навіть зі своїми страхами.