Мій ідеальний Святий

12.3

Моє серце одразу пустилося в галоп, а щоки неприємно защипало від нервів. Я змусила себе кивнути, потерла перенісся й кілька разів постукала носком черевика по підлозі, намагаючись зібрати думки докупи.

— Отже… не перетворюйте його на піддослідного, — сухо промовила я, обвівши чоловіків поглядом. — Для початку нехай просто повернеться додому. Без провокацій, перевірок і спроб навмисно витягнути з нього реакцію. А я тим часом вимагатиму відповідей у тих, хто дуже любить ховати їх у власних архівах і розмитих формулюваннях.

— Ти хочеш піти до храму? — обережно запитав Альдрік.

Я перевела на кронпринца погляд і кілька секунд просто дивилася в його блакитні очі, які на сонці переливалися, наче вода.

— Не зовсім. Я вже не вірю, що всі ці формулювання Северина про «відсутність зайвого шуму», «ясність» і «контроль емоцій» просто невдалі слова. Він знав, що це має відбутися. Може, не знав, коли саме Кассіан перейде наступний рубіж, але те, що після цього з ним станеться, знав точно. І мовчав.

Ашер звів брови.

— Ви думаєте, він навмисно приховував правду від Кассіана, щоб той продовжував іти до Вознесіння?

Я скривилася й похитала головою.

— Не перекручуй. Я не кажу, що Северин влаштовував прориви чи якимось чином штовхав Безодню нам під двері. Осередки виникали й без нього, породження нападали, ущелина справді могла прорватися. Але є різниця між тим, щоб брехати, і тим, щоб дуже акуратно не сказати найважливішого.

Я відштовхнулася від підвіконня й поправила рукав камзола.

— А Северин у недомовках майстер.

Віліам важко видихнув, але нічого не додав. Ашер цього разу теж не жартував. Схоже, після того, що він почув про прорив, навіть йому вже не хотілося списувати все на храмову манеру говорити загадками.

Я рушила до дверей вітальні. За ними був Кассіан. Можливо, вже зовсім інший. Можливо, ще знайомий мені настільки, що за кілька хвилин я зненавиджу себе за всю цю паніку.

Я не знала. Але одне вирішила точно: цього разу я не дозволю просто погладити себе по голові словами про благословення, адаптацію й благородне очищення розуму. Якщо храм щось знає про те, що відбувається з моїм чоловіком, я це витягну. Навіть якщо правду доведеться вигризати клаптями.

«Він із самого початку знав, що Кассіан стане таким… Кретин».

Я взялася за ручку дверей і на мить завмерла, коли з коридору долинув знайомий чоловічий голос. Спокійний. Рівний. Надто знайомий, щоб я могла його з кимось переплутати.

Чоловіки залишилися у вітальні, щоб ми не зустрічали Кассіана цілим табором. Він стояв у холі в дорожньому камзолі й ледь помітно усміхався Пірсу, який вітав його з поверненням та вже встиг засипати його короткими запитаннями про дорогу, людей і те, що потрібно підготувати до вечора.

Я несміливо ступила на першу сходинку, тримаючись за поруччя. Потім на другу. Здавалося, час справді сповільнився саме в ту мить, коли Кассіан помітив мене.

Він підняв очі, і моє серце завмерло разом зі мною. Хотілося кинутися до нього, обійняти так сильно, щоб він хоча б на секунду перестав бути Святим, герцогом, рятівником імперії й просто став моїм чоловіком. Хотілося запитати, чи йому було страшно, чи він думав про мене, чи хоча б раз за цей тиждень прокидався з бажанням плюнути на все й повернутися додому. Я хотіла почути, що він теж хвилювався, просто не мав часу це показати.

Але не рушила. Стояла на сходах, наче насторожений звір, і чекала, що він скаже першим.

— Ліліт, — спокійно промовив Кассіан із легкою усмішкою. — Ти змінила стиль?

Я мимохідь опустила погляд на камзол і штани, а тоді повільно видихнула. Із усього, що він міг сказати після тижня відсутності, прориву ущелини й другого переходу, він, як і Ашер, помітив мої штани.

— Так, — відповіла я якомога рівніше. — У тебе все гаразд? Втомився?

Кассіан похитав головою й одразу перевів увагу на слугу поруч, наказавши підготувати ванну, чистий одяг і передати кухні, що вечеря може бути пізніше. Потім знову повернувся до мене, ніби просто продовжував перервану розмову.

— Ні. Все гаразд.

Я чекала. Хоч чогось. Запитання, чи я сумувала. Простягнутих для обіймів рук. Дурного жарту про те, що за його відсутності я поступово перетворююсь на нього самого. Навіть звичайного бурмотіння про те, що ненавидить повертатися в маєток і одразу бачити перед собою Пірса з паперами. Нічого.

Кассіан лише коротко кивнув, звернувся до Едана й сказав, що спочатку має написати кілька листів. Після цього рушив коридором так спокійно, ніби повернувся не після тижня на межі катастрофи, а просто з короткої ділової поїздки.

Я залишилася стояти посеред сходів. І відчула, як щось усередині мене починає руйнуватися.

«Що… що це було?»

Серце боляче вдарилося об груди. Він не зробив нічого грубого. Абсолютно нічого. Не відштовхнув мене, не був холодним у прямому сенсі, не сказав жодного образливого слова. Усміхався. Був привітним. Навіть помітив новий одяг.

Але інтерес до мене згас так само швидко, як до будь-якої іншої світської розмови. Наче я не була людиною, до якої він повертався. Наче просто стояла на його шляху між дверима й кабінетом.

Я повільно спустилася ще на одну сходинку й озирнулася на коридор, у якому він зник.

«Ні. Не роби висновків за одну хвилину».

Може, він ще не відійшов після прориву. Може, в голові досі тримав десятки справ. Може, просто звик за цей тиждень жити в режимі наказів, бар’єрів і поранених.

Я могла придумати ще багато пояснень. Але мені вже набридло шукати виправдання очевидному.

Повернувшись до вітальні, я на мить застигла у дверях, дивлячись перед собою. Я не могла навіть усвідомити, що зараз відчувала. Біль? Лють? Страх? Усі ці слова були надто простими й поверхневими. Відчай. Я відчувала відчай.

Якби Кассіан став таким із часом, якби розлюбив мене, якби сказав це в очі, я б плакала, страждала й хапалася за голову від розбитого серця. Але зараз усе було інакше. Ніби я бачила, як той, кого я кохала, кого чекала й ким марила, помирав, залишаючи оболонку. Просту, порожню й ідеальну оболонку.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше