Мій бос - альфа

2

Демір

Я починаю підозрювати, що хтось із моїх предків добряче нагрішив перед богами, і тепер розплачуватися за це доводиться мені. Інакше пояснити те, що відбувається останнім часом, просто неможливо. Спочатку проблеми зі зграєю, потім зрив важливих переговорів, чотири звільнені секретарки за місяць, а тепер ще й ця нахабна дівчина, яка примудрилася вилити на мене чашку гарячого чаю й навіть не злякалася, коли я мало не втратив контроль над власним вовком.

Хоча ні. Злякалася. Я відчув, як пришвидшилося її серцебиття, вловив різкий сплеск адреналіну й побачив, як на мить розширилися зіниці. Її тіло чудово розпізнало небезпеку, от тільки інстинкт самозбереження, схоже, програв битву впертому характеру. І найцікавіше, що після всього цього вона примудрилася дивитися мені просто в очі й пропонувати своє резюме, наче щойно не ошпарила власного потенційного роботодавця.

Досі не можу повірити, що це взагалі сталося.

Сиджу за робочим столом, спостерігаючи, як Кіра Руденко влаштовується в кріслі навпроти, і намагаюся зосередитися на тому, що вона говорить. Про попереднє місце роботи, досвід ведення документації та організацію ділових зустрічей. Я мав би слухати, ставити запитання й оцінювати її професійні якості, але натомість усі мої думки зайняті зовсім іншим.

Її запахом.

Прокляття, я досі відчуваю його так виразно, наче вона сидить просто в моїх обіймах. Ніжний, солодкуватий, із ледь помітною квітковою ноткою, він перебиває навіть різкий аромат бергамоту, яким просякла моя зіпсована сорочка. І що найгірше, цей запах подобається моєму вовкові настільки, що той уже кілька хвилин поводиться як остаточно схиблена тварина.

Наша.

Я стискаю підлокітник крісла й подумки наказую йому замовкнути. У відповідь відчуваю хвилю нетерпіння, яка змушує мене ще міцніше зціпити зуби. За тридцять п'ять років я навчився тримати свого звіра під контролем навіть у найнебезпечніших ситуаціях. Можу придушити його лють, стримати бажання вбивати й зупинити перетворення, коли кров буквально кипить від адреналіну. Але зараз, дивлячись на звичайну людську дівчину, раптом виявляю, що всі ці роки самодисципліни не варті нічого.

Істинна.

Ні. Навіть думати про це не збираюся.

Моя істинна не може бути людиною. Це суперечить усьому, що я знаю про зв'язок між парами. Альфи мого роду завжди обирали сильних вовчиць, здатних витримати їхню енергію, розділити відповідальність за зграю й народити повноцінних спадкоємців. А ця дівчина навіть не здогадується, що сидить навпроти істоти, яка за бажання могла б одним рухом зламати їй шию.

До того ж вона надто маленька.

Не те щоб я мав щось проти невисоких жінок, але Кіра виглядає настільки тендітною поруч зі мною, що сама думка про фізичну близькість змушує насторожитися. Тонкі зап'ястя, вузькі плечі, ніжна шкіра, під якою можна розгледіти блакитні прожилки вен. І водночас у ній стільки зухвалості, що вистачило б на трьох дорослих вовчиць.

— ...тому я впевнена, що зможу впоратися з вашими вимогами, — закінчує вона й дивиться на мене з очікуванням.

Я розумію, що пропустив майже всю її розповідь.

— Скільки тобі років?

Кіра на мить розгублюється, але швидко опановує себе.

— Двадцять п'ять. Це зазначено в резюме, яке ви поки що навіть не відкрили.

Опускаю погляд на папку, що лежить переді мною. Справді, не відкрив. І, судячи з того, як дівчина трохи примружила очі, вона чудово це помітила. Зазвичай кандидати на посаду особистого помічника намагаються справити на мене якнайкраще враження, погоджуються з кожним словом і нервово всміхаються навіть тоді, коли я ставлю відверто незручні запитання. Ця ж сидить із таким виглядом, наче саме вона вирішує, чи достатньо я компетентний, щоб стати її роботодавцем.

Відкриваю папку й переглядаю документи. Освіта відповідна, досвід роботи пристойний (для її віку), рекомендації хороші. Нічого особливого, але й причин одразу відмовити немає. Хіба що зіпсована сорочка, але це радше наслідок моєї власної необережності. Я надто різко відчинив двері, бо збирався особисто наказати охороні прибрати з приймальні всіх кандидаток і скасувати співбесіди. Після останньої істерики мені остаточно набридло витрачати час на пошуки секретарки.

І ось тепер переді мною сидить п'ята потенційна жертва мого поганого характеру.

Тільки цього разу проблема значно серйозніша.

Залиш її.

Вовк знову нагадує про себе, і я відчуваю, як під шкірою прокочується хвиля жару. Він не просто хоче, щоб Кіра залишилася. Йому потрібно, щоб вона була поруч, щоб її запах наповнював наш простір, щоб жоден сторонній самець навіть не наважувався наблизитися до неї. Від цих примітивних бажань мене починає нудити. Я керую однією з найсильніших зграй країни, володію багатомільйонним бізнесом і звик ухвалювати рішення холодною головою. А зараз мій власний звір поводиться так, наче перед ним остання самка на планеті.

— Пане Чорногор, з вами все гаразд?

Підіймаю очі й бачу, що Кіра уважно мене розглядає. Її погляд ковзає моїм обличчям, затримується на сорочці, що досі волога та неприємно липне до тіла, і повертається до очей. Вона помітно хвилюється, хоча намагається приховати це за ввічливою усмішкою.

— Чому ти запитуєш?

— Ви вже хвилину дивитесь на одну сторінку. Я подумала, можливо, вам погано після того чаю. Опік усе-таки.

Дурниці. Шкіра вже давно перестала пекти. Завдяки прискореній регенерації навіть серйозніші ушкодження загоюються на мені за лічені хвилини, а кілька крапель гарячої рідини взагалі не варті уваги. Проте Кіра про це не знає й тепер дивиться на мене з таким щирим занепокоєнням, що я несподівано відчуваю дивне бажання заспокоїти її.

Що за маячня?

— Зі мною все гаразд, — відрізаю я й закриваю папку. — Розкажи, чому звільнилася з попередньої роботи.

Вона зітхає, поправляє пасмо волосся, що вибилося із зачіски, і трохи зручніше вмощується в кріслі. Цей простий рух змушує мене знову звернути увагу на її шию. Тонку, витончену, з маленькою родимкою трохи нижче вуха. Мій погляд мимоволі затримується саме там, де у перевертнів заведено залишати мітку істинній парі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше