Неочікуваний нічний прихід

Дома її чекала мама
‎- Віра - мама
‎- що сталося? - Віра
‎- хто тебе привіз і де ти була? - мама
‎- я гуляла з хлопцем він і привіз - Віра
‎- опа, а тепер розкажи в подробицях - мама
‎- ну мам - Віра
‎- розказуй - мама
‎- це Макар йому 21 рік і ми зустрічаємось - Віра
‎- а тобі скільки? - мама
‎- 17 - Віра
‎- отож думай мізками, а не чимось іншим - мама
‎- мам! - Віра
‎- все чекаю його в суботу на знайомство і це не обговорюється - мама
‎- клас - Віра
‎Віра розвернулась і пішла в кімнату. Лягла на ліжко. Задзвонив телефон це був Макар
‎- я дома - Макар
‎- добре - Віра
‎- таак, а що з голосом? - Макар
‎- та мама причепилась хто підвіз, де гуляла - Віра
‎- а ти що сказала? - Макар
‎- про те, що ти мій хлопець тепер вона чекає тебе на вечерю в суботу - Віра
‎Макар посміхнувся
‎- залюбки приїду і не сумуй - Макар
‎Віра злегка посміхнулася
‎- ладно постараюсь - Віра
‎Вони ще трохи поговорили, а потім Віра лежала й листала тік ток. Мама Віри уже спала, як тут стук у вікно. Віра злякалась і обережно підійшла до вікна і з легкістю видихнула коли побачила Макара. Вона відкрила вікно і Макар заліз
‎- що ти тут робиш? - Віра
‎- прийшов до тебе - Макар
‎- навіщо? - Віра
‎- сумно без тебе думки лише про тебе тому вирішив, щоб і ти була поруч - Макар
‎Віра обійняла Макара
‎- я рада, що ти приїхав - Віра
‎- я також радий принцеса - Макар
‎‎Макар почав розглядати кімнату Віри
‎- а в тебе тут затишно так і залишився б тут жити - Макар
‎Віра посміхнулась з якимось прихованим сенсом
‎- я не проти - Віра
‎Макар взяв Віру за талію і притягнув до себе. Почав цілувати її шию
‎- мені продовжувати? - Макар
‎- я нагадаю, що мама дома - Віра
‎- блін, а шкода - Макар
‎Вони лягли на ліжко і обійнялись
‎- я кохаю тебе принцеса - Макар
‎- я теж тебе кохаю - Віра
‎Макар поцілував Віру і вони заснули. Зранку Макар поїхав до того, як проснулась мама Віри.