На наступний день Аліса відчула, як її серце б'ється швидше від кожної думки про Максима. Це була не просто реакція на його професіоналізм чи силу його характеру. Вона не могла більше ігнорувати те, що відчувала кожного разу, коли він був поруч. Її серце не підкорювалось їй, і кожен його погляд, кожен його жест підсвідомо відкривав нову, незвідану частину її душі.
Але і тут було щось незрозуміле. Чому він не відкривається? Чому вона не може зробити крок уперед, навіть знаючи, що він також відчуває те ж саме? Що, як усе це — тільки відлуння його внутрішніх стін, які він сам собі поставив через минуле?
Тим часом робота стала для неї все менш важливою. Вона не могла зосередитися. Щоразу, коли вона намагалася повернутися до завдань, її думки знову і знову зверталися до нього. Її серце сумнівалось, але вона розуміла, що вибір вже зроблений — і цей вибір був не просто на користь професіоналізму, але й на користь того, що вона хоче. Те, що їй важливо.
У готелі, коли вони нарешті залишились наодинці, Аліса відчула, що час не стоїть на місці, і не може бути ще однієї такої можливості. Вона вирішила підійти до нього, зробити цей перший крок, бо інакше це стане їхньою найбільшою помилкою.
— Я... — почала вона, відчуваючи, як її голос тремтить. — Я не можу більше ігнорувати те, що я відчуваю.
Максим подивився на неї, і його вираз став менш стриманим, але так само загадковим.
— І що ти відчуваєш? — запитав він, наче не зовсім розуміючи, що вона хоче сказати.
Аліса заплющила очі і видихнула. Це було більше, ніж просто сумнів або надія. Це було те, що вона намагалась приховати цілу вічність.
— Я відчуваю, що не можу далі жити, вдаючи, що це просто робота. Мені важко тримати це в собі, і я не знаю, чи зможу працювати так, якщо не розкрию це перед тобою.
Тепер його погляд став ще більш уважним, але в ньому більше не було того холоду. Це був погляд чоловіка, який нарешті відчув, що щось у його житті змінюється.
— Я теж не можу більше це ігнорувати, — відповів він, його голос став м'якшим, але все ще твердо стриманим.
Цей момент став для Аліси вирішальним. Вона знала, що це вже не просто про кар'єру чи роботу. Це було про життя, яке вона прагнула мати. І навіть якщо цей крок був ризикованим, навіть якщо він міг привести до великих змін — вона була готова до нього.