Межі Дозволеного

Межа формальностей

Повернення до офісу після новини про Лондон змінило динаміку між ними. Аліса все ще намагалася тримати професійну дистанцію, але тепер кожна зустріч із Максимом мала підтекст — майже невидимий, але присутній. Він, здавалось, не змінювався зовні: такий же стриманий, точний у словах і поглядах, немов скальпель. Але щось у ньому поволі зміщувалось, як гірська порода, що здається нерухомою, але зсередини вже готова до зсуву.

У залі для переговорів він працював бездоганно. Її ж дивувала власна зосередженість — ніби його сувора енергія ставала паливом для її впевненості. Вона ставала точнішою, уважнішою, рішучішою. І водночас не могла не помічати, як іноді його погляд зупиняється на ній довше, ніж дозволено офісною етикою.

Максим теж помічав — не її красу, до якої давно звикли очі, — а глибину мовчання між її словами. Вона не нав'язувалася, не шукала уваги. Вона жила роботою, як і він колись. Але відчуття, що вона бачить у ньому більше, ніж просто боса, змушувало його нервувати. А ще більше — цікавитись.

Одного вечора він затримався у своєму кабінеті. Аліса закінчувала підготовку нових файлів до презентації. Коли зайшла до нього з роздруківками, Максим подивився на неї так, ніби бачив уперше. Сукня була простою, але елегантною, волосся — неідеальне, але живе. І він згадав ту коротку мить, коли вона торкнулась його руки.

— Пробачте, що пізно. Хотіла узгодити ці цифри.

— Добре, — сказав він. — Ви працюєте швидше, ніж очікував. І глибше.

— Це комплімент?

— Це факт.

Їхні погляди перетнулись. Але цього разу жоден не відвів очей одразу. В повітрі між ними повисла тиша — не холодна, не напружена, а з присмаком незрозумілого. І тоді Максим опустив погляд першим.

— Вам варто відпочити. Завтра — фінальна зустріч перед вильотом.

— Добре. Гарного вечора, пане Орлов.

— І вам, Алісо.

Коли двері зачинилися за нею, він ще довго сидів у кріслі. Дивився на документи, які не читав. І згадував, як один короткий дотик змусив його серце стиснутись так, як давно вже не стискалось. І злякався. Бо він вже проходив це колись. І дорого за це заплатив....




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше