Епілог

Після тих жахливих подій минув тиждень, Олександрі іноді снилися жахіття і мертві бандити. Але дівчина не говорила про це Олегу, йому і самому було не легко адже він їх і вбив. Подружжя намагалося не думати про це і тим паче не згадувати. Тож, Олег згадав, що їх з Олександрою медовий місяць був перерваний, а це означало тільки одне - пора його продовжити.

***

Саша вибігла на вулиці тільки почула звук автомобіля. Олег нарешті приїхав додому. Дівчина не встигла вийти на поріг, як побачила, що автомобіль чоловіка набитий якимось мотлохом по зав'язку, ще й багажник не зачинявся, тому, що з нього виглядав холодильник.

 - Олег, ти що скуплюєш металобрухт?! - жартома запитала, поцілувавши коханого, який вийшов з авто загадково посміхаючись.

- Збирай речі, їдемо в медовий місяць, - кивнув на свій автомобіль на задньому сидінні якого лежали картонні коробки.

- В сенсі?! Куди?! 

- Туди де ми будемо лише вдвох.

- У в'язницю?

- Та ну тебе. Ні звісно ж. В будиночок лісничого.

- Що?! В той самий?! О, ні! Там же ж немає ні світла, ні інтернета, ні цивілізації. А якщо мені стане зле? В моєму стані краще утриматися від таких поїздок. Та й… нас той лісничий вижине.

- Не вижине. Я з ним договорився.

- Ні. Ні. Ні. Без мене! - дівчина почала задкувати, а потім і взагалі намилилась втікати.

- З тобою! - Метист наздогнав її.

- Не проси. Це жах якийсь.

- Ти тільки поглянь! - однією рукою він тримав Сашу за талію, а іншою махнув показуючи на дах автомобіля, там було щось прив'язане.

- Що там?

- Як що?! Новенький тазик, митися, той вже геть іржавий.

- Тазик?! Тазик?! Боже, тільки не це!... Відпусти!

- Ні! - його теплі губи торкнулися її вуха.

- Не зваблюй мене. Я все одно не поїду. Боже, Олег не роби так, Боже. - Губи торкалися шиї опускаючись нижче.

- Тільки ти і я, - шепотів.

- Ти вкурсі, що в тебе замашки бандита? Ти не чесним способом заманюєш мене в той ліс.

- Холодильник, мультиварка, посуд, продукти, аптечка, все є. А у вечері підвезуть генератор.

- Я таких звабливих слів в житті не чула, - вони засміялись. - Вмієш же ти вмовляти, за це я тебе і кохаю.