4 роздiл

4 розділ

Цього разу ранок у Васька почався не так,як завжди.Літня гроза та дощ не дозволили йому сьогодні йти гуляти (точніше це зробила  бабуся). Васько був готовий навіть під дощем гуляти,але…

–Коли вже ця гроза скінчиться,–сумно сказала бабуся.–Там напевно Кайдашів показують.

Васько з жалем усміхнувся,він все ще думав про Олю.Бабуся усміхаючись дивилася на Васька.

–О,а хочеш я нам з тобою сирничків зроблю?–встаючи з крісла мовила бабуся.

–Було б добре.

Цей день Васькові здавався марним, адже сьогодні він не вийшогуляти.Хоча...Дощ почав втихати,гроза вже минула.

–Будь ласка, бабусю,–умовляючи сказав Васько.

Бабуся зрозуміла Васька з пів слова.

–Ну іди, тільки коли почуєш грозу -біжи додому.

Васько радісний вилетів з будинку.

Вийшовши на вулицю, він побачив сумну Олю біля свого двору.

–Привіт,що сталося,–запитав Васько.

–Привіт.Десь загубилося моє кошеня.Напевно злякалося грози і десь побігло.

–То пішли шукати його.В дворі немає?

–Ні, ми з бабусею і дідусем вже все обчистили.–стурбовано сказала дівчина.

Вони поїхали шукати кошеня на майданчик.І тут Васько бачить того самого "місцевого хулігана" з кошеням звичайно.

–Олю,то твоє кошеня?

–Так.

Кинувши свій велосипед, Васько помчався до того…

–Відай кошеня,–крикнув Васько.

–А ще тобі що віддати?

Васько вже хотів кинутися в бійку,чого майже ніколи не робив,але Оля його спинила.

–Коли ти кривдиш молодших та слабкіших,то в першу чергу ти показуєш свою слабкість.Розумієш чи ні?Я от тебе вже вдруге побачив з кошеням,якого ти майже вбиваєш!В чому сенс,поясни!?,–насправді Васько не був таким бурхливим та справедливим,але ж Оля…та власна совість вже давно почала змінювати його психологічно.

Той бешкетник,кинув кошеня на землю та втік,–що й потрібно було довести.

Васько вже йшов додому, разом з Олею і врятованим кошеням і почалася гроза.Хлопець десь хвилин з десять поговорив з дівчиною.І Оля нагадала йому,що  через тиждень Івана Купала,про яке Васько зовсім забув