Метелик над річкою

Розділ 36

– Знаю, що у тебе багато питань, Русалонько, але оскільки через стан здоров’я особисто поставити їх ти не можеш, тому я спробую люб’язно відповісти на деякі з них. Зрештою, на це ти маєш право та й… час у нас ще є, адже так, братику? 

Після цих слів брат Примарної Нареченої підійшов до мене і ставши на одне коліно поряд з моїм тілом – помацав мій пульс на зап’ястку і навіть відтягнув повіки на обох очах, перевіряючи, мабуть, реакції зіниць… Мій мозок кипів від моторошної і вкрай абсурдної думки, що оце він – лікар, і дуже хороший, але зараз він власноруч допомагає своїй сестрі вбити мене! 

– Є час, але покінчімо з цим якнайшвидше. 

Сказавши це, молодик взявся нервово походжати вздовж берега, однак не відходячи від нас далеко. Ані тремтіння його голосу, ні співчуття і жаль у очах не могли переконати мене у тому, що йому прикро. Я всією душею ненавиділа цю парочку, проте чи мала я на це право? 

Наразі я знала лише, що не хочу помирати… 

В будь-якому разі – не так!

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше