Пролог

Ідея назви належить моєму синові Білому Альберту. Показувала йому свою нову обкладинку, а він: "Малюнок кращій за назву. Краще назвати "Металева вишня" чи "Глянцева вишня"".

Та ще нагадав про метал, який плавиться у руці...

Отже, змінилася назва, змінився і сюжет.

Прошу до читання...

Пролог

"- Тут нічого немає. Все, що було, зібрали інші. Пошукаю гриби в іншому місці." - подумки звернулася сама до себе вродлива руда дівчина.

Вона йшла, куди очі дивились, знаючи цей ліс з самого народження.

Але дещо змінилося в ньому, бо з'явилася нова стежка, яка й повела дівчину в незнайомому напрямку...

"- Роксолано, куди ти йдеш?" - сама у себе запитала красуня.

Але продовжувала йди, бо цікавість перемагала обережність.

Нова місцевість, якої раніше тут не було, ніби відкрився портал, простір викривився та частина лісу замінилася на інший ліс, незнайомий Роксолані. Ось і виходить: нова стежина, незнайомий напрямок, незнайома місцевість.

Змінилося все... Навіть кольори.

Молоді безпечні та такі цікаі! Інстинкт самозахисту не у всіх добре працює. А там... відкривається казка зовсім іншої реальності.

Перед дівчиною з'явився сад з вишень. Чорних вишень. Немов вони усі металеві.

Роксолана підійшла, простягнула відкриту вверх долоню, любуючись металевим блиском, не в змозі відірватися від нього, ніби щось її примушувало знаходитись поруч з деревами, чуючи в своїй голові заклик однієї з вишень підійти та... доторкнутися до її вишеньок...

І... доторкнулася до самих вишеньок розкритою долонею вверх. І гілочка з трьома вишеньками впала їй у руку.
І тут же блискучий темно-сірий метал розплавився.

Може це...
Галій - метал, який плавиться у руках.

Зараз у долоні дівчини була невелика калюжица металевого рідкого матеріалу.
Роксолана принесла цю субстанцію додому. Залишила цю незрозумілу для неї металеву рідину у тарілці.

Не думаючи про наслідки. А якщо це радіоактивне? Чи отруйне?

Це не хвилювало Роксолану.

Єдине було цікавим, що воно таке та що з цим робити?

Поки що дівчина не отримала відповіді на свої питання та лягла спати.
А вночі з цих вишеньок з'явився він.
Чорний металевий красень, який не дозволяв до себе торкатися.