1945 рік зараз я знаходжуся у бункері, і взагалі нагадаю вам що з цього я і починала свою розповідь, тільки у зворотному напрямку,
Тепер ви знаєте більше про моє життя до цього часу, і сподіваюся скоро зрозумієте як до цього дійшло......
................
- Фрауляйн Кейт, я розумію що немає сенсу вас про це питати, але ви ж зраджували мене із товаришем Сталіним, із Вінсстаном Черчелем?
- Ні, Адольфе! Відповідь не вірна, я зраджувала вас всіх, і була лише на своєму боці, але якщо запитати мене кому з вас трьох, якщо не рахувати себе саму, звичайно я була хоч трохи вірна. відповім Вінстану, він був хорошим міністром, але загалом Англія, так само як і Німеччина зараз не має гатки що таке демократія, звісно можливо має але тільки на папері, як і більшість політиків світу.
- Мері маю визнати щоб морочити голови керівництвам трьох країн одночасно треба бути надзвичайно розумною,
але це все вже немає сенсу, ми програли цю війну.
- Що означає ми лише Ви, мені було 16 років коли ви прийшли до влади, тож я навіть не галусувала за вас.
- Ох, вибачте виникла малесенька недомовка, виж також "прибрали" з дороги 28 людей!!!! Мері чи не так?
- Вони всі намагалися мене вбити.
- Про це все пізніше все одно не ваша зрада, або зради вже не мають значення, завтра у ранці прелетить літак, який відвезе вас з Еліс Грейсі та Отто до Аргентини, це як собі знаєте але щоб наступного ранку ви там були, якщо захочете можете спробувати вмовити Єву з вами полетіти, але я дуже сумніваюся що вона дійсно цього захоче.
- Можна мені останнє запитання?
- Ну добре.
- Навіть якщо не рахувати того що я вас усіх зрадила, Ви що дійсно гадали, що я буду вам служити, і робитиму вигляд наче нічого не сталося після того як ви наказали вбити мого брата?
- Він був всього лише........
- Моєм братом, інше не важливо!!!!
.......................
Ні кричала Єва на всю кімнату, я не зможу поїхати з тобою сестро!!!!
- Я не можу його тут залишити, це мій обов'язок перед батьківщиною та чоловіком.
- А перед твоєю рідною дочкою у тебе немає ніяких зобов'язань?
- Завтра ти забереш Еліс Грейсі та Отто далеко звідси, і мій обов'язок як матері буде виконаний .
- Ти знаєш що люблю тебе сестричко але....
- Ні ти......
- У іншому разі я б зараз навіть не слухала тебе, бо я знаю що ти зрадила нас......
- Я більше немовлятиму тебе Єво.
( Єва намагається її обійняти, але Мері її відштовхує.)
- Ти досі сумуєш за Генріхом Мері?
- Замовкни через нього я втратила Генріха, і не лише Генріха.
- Він просто зник безвісти на війні, таке трапляється.
- Ти чудово знаєш що скоріш за все він загинув!!!
( Наступного ранку)
Я сіла у літак, і полетіла разом з дітьми в Аргентину, на прощання батько Еліс обійняв її Грейсі та Отто, але мені було неприємно на це навіть дивитися тож я швидко припинила цей їхній прощальний " контакт", Еліс та моєм дітям тоді було всього лише 6 років , потім я чула що можливо сталося у бункері після того як я полетіла, але я щось дуже сумніваюся що це правда.
Тепер настав час вам розповісти по докладніше про Магду Гебельс, її чоловіка та дітей, її чоловік був міністром пропаганди як ви знаєте, тож свого часу він вчив мене брихати красиво, та називава мене своїю найкращою ученицею, ця навечка дуже допомогла мені, бо я змогла брихати абсолютно всім. Коли він та Магда дізналися про те що можливо сталося у бункері, Магда вбила своїх шістьох дітей, а потім вони і на себе наклали руки, коли я дізналася втратила свідомість мені було дуже шкода дітей.
Перед від'їздом батько Еліс встиг передати їй конверта, на якому було написано: Відкрити коли виповниться 16 років.
Кінець першої книги.
P. S Слова автора:
" Сподіваюся що вам сподобалася цей історичний роман,наступна книга як ви здогадалися буде про Еліс, деякі події цього роману дійсно сталися у світовій історії, а деякі вигадані, так само із персонажами цього роману,бо це історичний роман, і тут не все має бути реальним, так само як і не все має бути вигаданим до зустрічі любі читачі скоро повернуся з новою книжкою щіро дякую за те що були зі мною дуже сподіваюся що вам сподобається цей розділ, приємного читання, Ваша Оліф Кейт.