- Доброго ранку фрауляйн Кейт, я така рада вас бачити.
- Я також, а ваші чудові дітки теж приїхали?
- Ні, на жаль.
- Ви не що давно пережили втрату мої співчуття
- Так, Луізи, було всього лише 3 роки.
- Мені шкода прийміть мої співчуття, ваш синочок Еган та Хельга сприйняли смерть сестрички?
- Хельга з Луізою були близнючками, тож незважаючи на те що Хельзі зараз всього три роки вона дуже часто плакала, але вона так довго хворіла моя маленька бідолашна Луіза, що коли вона померла ми з чоловіком сказали дітям що ми відвезли її до лікарні, і що вона дуже скоро повернеться.
- А тепер ще і він мій Клаус, втік з країни і покинув мене.
- Мені дуже прикро це чути, фрау Елено, але я думаю ви розумієте, що я прийшла поговорити з вами.
- Тобто ви прийшли сюди, хоча знаєте що я зараз у жалобі, ви дійсно вважаєте це дуречним!!!
- Так я вважаю це як ніколи дуречним!!!!
- Як ви сміється!!.... Хоча дійсно вам не зрозуміти, ви ж ніколи не втрачали дитину.
- Я втратила одну дуже важливу для мене людину, через вас.
- Ви дійсно прийшли до мене зараз щоб поговорити про це?
- Дайте мені адресу цієї потвори, і я піду.
- Фрідо! Провиди нашу гостю до дверей будь ласка.
Фріда служниця Елени не сміливо рушила до мене.
- Ще один крок і ти про це пошкодуєш Фрідо!!!!!
- Добре .
- Добре я дам вам її адресу, наляканно крикнула Фріда.
-( Вечір понеділка дім Мері).
- І більше ніхто і ніколи не бачив злої відьми, у цій країні, і жила принцеса довго і щасливо.
- А як же її помічниця тітко Мері?
- Так як же її помічниця мамо?
- А с помічницю принцеса вирішила відпустити, якщо вона буде добре поводитися, то нічого вона їй не зробить, але якщо буде заважати принцесі спокійно жити, тоді вже принцеса з нею розбиреться.
- Добраніч, Еліс Грейсі та Отто ( по черзі цілує їх у лоб).
- На добраніч матусю.
- На добраніч тіточко Мері.