- Вітаємо фрауляйн Кейт.
- Дякую Фріда.
- Мері ви виглядаєте неймовірно ( цілує руку).
- Еренсте я сюди приїхала відкачувати, звісно я виглядаю гарно.
Генріх весь цей час продовжував писати мені листи, але я їх ніколи не читала, і завжди спалювала, може це було і неправильна, але я не хотіла знов кохати того, хто можливо завтра помре.
Мері, Ідіть за мною, промовив Еренст.
Я пішла сіла за фортепіано, і вже знала що мені робити далі .
- Зіграйте мені нам я вас благаю.
Я почала грати, я знала що Еренсту розв'язує язика, творчість одного композитора.
Він міг навіть заплатити під нього.
- Я пообіцяв вашому дядьку берегти вас та вашу сестру, у мене теж колись була племінниця, але вона загинула через мене.
Я все таки домоглася свого, зараз блакитні очі Еренста просто сяяли, я вміла маніпулювати людьми, але деякі чоловіки, вважали що маніпулювати ними неможливо.
Після своєї гри, я позичила в Єви фотоапарат, після цього пішла до кабінету Еренста, вивела дату народження його племінниці, і відчинила сейф, потім я швидко пішла сподіваючись що мене ніхто не помітив .
( Увечері)
Після скоєного я пачувалася якось інакше, ніби зраджую Еліс та Єву, на Еренста мені вже було начхати.....
Я вкладала дітей спати, аж раптом до мене прийшла моя маленька плиміниця Еліс, і поскаржилася на те що не може заснути, вона дуже любила коли я розповіла їй страшні історії, сьогодні вона доволі швидко заснула в мене на колінах, але перед тим промовила те що розбила моє серце в кров, а до цього часу я взагалі не знала що воно в мене є.
- Матусю я люблю тебе.......