Освідчення, і помста

    - Навіщо вам туди фрауляйн! Що ви вигадаєте !!!   

  - Нічого я не вигадую, я хочу туди поїхати.

     - Навіщо вам це фрауляйн Кейт?

  - Послухайте, я сам створив місця звідки не повертаються, але я ніколи та не був, бо я знаю що просто не витримав би такого видовища, ви наче навіженна, навіщо ж я обіцяв вашому дядьку берегти вас та вашу сестру? Скажіть мені будь ласка?

      - Я не знаю можливо ви відчуваєте провину за його смерть.

   - Так досить!!!!!!

 ( Дві години по тому).

   Фрауляйн Кейт, я дійсно вас правильно зрозуміла?

   - Так я хочу з нею побачитися .

   Я побачила виснажену жінку з порожніми поглядом, але варто її було мене побачити.....

  - Естер моя мила доничко витягне мене звідси будь ласка!!!!!

    - Я тобі не Естер, і не твоя дочка.

      - Ні доничко, моя люба моя красуня допоможи мені.

    - В дитинстві ти позбулася мене хоча мені було всього 16. 

   - Я благала , але що ж те мені тоді відповіла згадай?

      ( Декілька років тому)

     - Матусю благаю, я хочу залишитися з тобою!!!!

   - Ви дві негідниці мені більше не потрібні , особливо ти, ти страшенно розчарувала мене, іди геть!!!!!

    - Ну???

       - Як матусю пригодала??

   А я ж мало не благала тебе.

   - Тільки не кажи що ти робиш це через моє походження?

    - Людей людьми робить не походження матусю.

    - Ви маєте залишити переміщення, ми маємо з нею поговорити, сказав мені один з військових.

Я спокійно пішла , я розуміла що від тепер вона зникне на завжди .

       - Мері ви в порядку?

      - Еренсте все добре.

      - Ви встигли побачити її?

     - Так .

  - Добре бо більше ви її ніколи не побачите.

       ( Вдома).

    - Генріху, я уважно тебе слухаю.

       - Я кохаю вас Мері Кейт.

    - Я знаю що половина партії вам вже це сказала, а деякі генерали ладні були б відати все щоб провести з вами час, але ви всім відомовляйте.

      - А ви ніколи не думали чому? Може я взагалі не хочу заміж.

     - І чому ви вважаєте що ви мені цікаві пане офіцере?

     - По перше в нас дочка, а по-друге я теж не остання людина у партії, Еренст довір'я мені, я знаю про існування Еліс,  а про це знає дуже обмежене коло людей.

   ( Опускається на коліна та цілує її руку)

      - Мері кохана моя, ти і Грейсі сенс мого існування.

        - Генріху я....

    ( Підводиця).

         (Мері цілує Генріха у губи).   

           - Разом нам ніколи не бути, але я хочу щоб Грейсі знала свого батька, а тепер іди.