Мері Кейт щоденник шпигунки.

Час жити.

- Мері мила прокидайся благаю, кохана тільки не померай, як же наша донечка і твій синочок?

Але бліда шкіра фрауляйн Кейт, явно не принесла Генріху бажаного полехшеня, Генріх вже плакав у голос, але в будинку нікого , окрім нього Мері і тіла Клариси Сміт без пульсу і будь яких ознак життя.

Мері була одягнена у фіолетову сукню, але тепер вона стала червоно фіолетовою.

Генріх вже пів години тримав Мері на руках, але не відповіді не було, тільки дуже слабкий пульс.

Генріх вже більше не плакав він ридав як навіжений.

- Фрауляйн Кейт що сталося?

- Хто там із вами ?

Раптом пролунав голос Еренста із трубки телефону який Мері впустила.

Генріх дуже повільно поклав тіло коханої на підлогу, і взяв слуховку.

- Офіцере, скажіть мені що відбувається ?

- Фроуляйн Кейт більше не має вона загинула.

- Як це нема?!!

( Годину по тому).

- Доброго ранку фрауляйн Кейт, як спалося?