Мері Кейт щоденник шпигунки.

Помста Германа Кейта та новенький .

            - В  ту нічь я спала надзвичайно спокійно, тримаючи на руках свою дочку.

   - Грейсі маленька моя мама дуже сильно тебе любить.     - завтра я повинна була іти на роботу, але коли проходила повз будинок своєї " матері" і побачила його, в мене перехопило подих.

Він був як після пожежі ніяких ознак життя в ньому не було, машини яка зазвичай стояла перед домом теж не було .

     - Шукала мене сестричко ?

   - Германе ти ....

      - Не хвилюйся вона жива, так це зробив я.

     - Шановні однопартійці оручисто промовив Еренст, прошу вітати нового члена, Генріха  Гейленда .

    - Мері....  

   - Генріх я сподівалася що....

    - Мері ви знайомі?

   - Саме так Еренсте, дуже добре знайомі відповіла я.

   - І мені б дуже хотілося спитати  чи будете ви такі ласкаві гере Гейленде зайти сьогодні до  мене на чай?

       - Із задоволенням.

      - Добре нагадаю вам що ми тут для зборів партії

        Як  тільки ми з Генріхом зайшли, до нас вибігла Грейсі з криком 

      - Тато!!!! 

 - Таточко!!!!!

     Генріх опустилася на коліна обійняв Грейсі і запитав 

   - Мері кохання моє, чому ти не сказала мені?

   - Отто Отто тато приїхав!!! Закричала Грейсі 

  - У мене є ще і син Мері?

   - Ні я його всеновила, а Грейсі твоя дочка.

    - Чому ти не сказала мені благаю скажи чому?

   - Тому що Генріху коли вона народилася мені було 18 

  - Грейсі потрібен був батько, якщо ти про гроші, то нам вони не потрібні, в мене дуже добра зарплатня.

  - Поки ти на фронті у  Грейсі не буде хорошого батька.

  - Генріх пішов він був і засмучений і щасливий одночасно. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше