Перше одкровення, або Езотеричний вузол долі

 Усе те, що відбувалося навколо нашої історії далі, з кожним новим подихом часу лише додавало незбагненної, майже лякаючої магічності. Коли людський розум, вихований на суворих клінічних протоколах, намагається втиснути життя у рамки матеріального, простір раптом робить хід у відповідь, вибиваючи ґрунт з-під ніг  концентрованим чаклунством. Ця магічність не потребувала жодних зовнішніх ефектів; вона виростала з самих збігів, які римувалися з такою філігранною, потойбічною точністю, що навколишня реальність починала здаватися примарною завісою.

Апофеоз цієї містики наздогнав мене в ту мить, коли я, підкоряючись раптовому внутрішньому імпульсу, вирішила детальніше поцікавитися його колишнім світом і спробувала відшукати бодай якісь ниточки у віртуальному просторі. Його власного профілю не існувало, але лабіринти мережі вивели мене на сторінку його близької родички. Я зайшла туди, ведена небайдужим інтересом, гортаючи публікації, і раптом усе моє єство проковтнув справжній, ні з чим не порівнянний шок.

Там, серед її дописів, абсолютно несподівано виліз текст, який палив мені очі своїм змістом. Це був детальний, завуальований опис прадавнього езотеричного стану — підйому енергії Кундаліні.

Для мене це була перша в житті, приголомшлива зустріч із цим знанням. Я ніколи раніше не чула цього слова, ніде не зустрічала аналогічних описів, воно просто не існувало в моєму звичному раціональному світі. І раптом — якась незбагненна, майже відьмацька іронія долі!

 Саме на сторінці людини його крові виринає цей допис, і я з першого ж погляду, без жодних інструкцій чи підказок, миттєво і беззастережно розумію, про що йде мова. Я впізнала в цих рядках себе, свій політ, своє повне вимкнення когнітивної системи під час нашого давнього єднання. Моє тіло згадало той ефект «наркозу», і розум нарешті отримав ім'я для своєї головної таємниці.

Цей факт додавав усьому нашому зв'язку такої шаленої концентрованої містичності, перед якою пасувала будь-яка наука. Чому я ніколи не зустрічала цього раніше? Чому саме його родичка показала мені це дзеркало, в якому я нарешті розшифрувала власну фізіологію? Питання висіли в повітрі, наче натяки у булгаковському романі, де на здогадках можна було побудувати цілий всесвіт, але логічного пояснення не існувало. 

  І в ту саму секунду, коли перша хвиля приголомшливого шоку трохи вщухла, у мені спалахнуло непереборне бажання — зустрітися з цією людиною. Мене буквально розривало зсередини від цього пориву. Мені  захотілося  обговорити все до найдрібніших деталей. Мені хотілося запитати, чому саме вона цим цікавиться, звідки в її житті з'явилося це  знання про Кундаліні, і що ховається за її рядками на екрані.

У цей момент я відчула з нею неймовірну, майже сакральну спорідненість душ. Це було те саме магнітне тяжіння, яке Бальзак описував як невидимий зв'язок між людьми однієї крові або однієї таємниці. Мені здавалося, що ми з нею пов'язані якимось спільним езотеричним вузлом, що вона — єдина людина в усьому всесвіті, яка здатна зрозуміти природу мого польоту. Мене тягнуло до неї, як тягне мандрівника до світла у суцільній темряві.

Але слідом за цим палким поривом прийшло жорстоке, протверезне усвідомлення, яке моментально звело між нами глуху непробивну стіну. Я розуміла, що фізично не зможу зробити цей крок. Якби ця зустріч відбулася, мені довелося б дати занадто багато пояснень, які я просто не мала права озвучити.  Це були речі, які неможливо вдягнути у звичайні людські слова без ризику зруйнувати чужі світи 

Ці невидимі, але залізобетонні перепони стояли на моєму шляху, мов суворі вартові на кордоні двох паралельних вимірів. Вони банально позбавляли мене будь-якої можливості зробити цей крок. Я була змушена мовчати й залишатися в тіні.