Тріумф першого достатку

Час — це єдиний невблаганний кредитор, який ніколи не подовжує термін виплати боргу, але натомість має дивовижну здатність змінювати декорації на великій сцені людського життя. Проминуло рівно десять років. На календарі вже панував 2013 рік — епоха, яка підійшла до людства з абсолютно новими, небаченими досі правилами гри. Мій напружений, виснажливий студентський побут у медичному інституті, нескінченні нічні чергування, заліки та перші роки важкої клінічної практики залишилися позаду. За цей десятирічний цикл я встигла дивитися на людські страждання без зайвої екзальтації. Проте, головні метаморфози відбулися не в моєму кабінеті, а в самому повітрі, яким дихало суспільство.

За ці десять років світ пережив справжню, безкровну, але тотальну революцію — пандемію нової інформаційної ери. Світ підкорив Інтернет, який більше не ховався в поодиноких інтернет-кафе чи закритих комп’ютерних залах для обраних. Він став повсюдним, розлившись по вулицях міста та проникнувши в кожен дім, а головне — він оселився в маленьких плоских пристроях, які майже кожна людина тепер безперервно тримала в руках.

З цим технологічним проривом народилося нове диво і водночас нове прокляття людства — соціальні мережі. Бальзак свого часу витрачав сотні сторінок, щоб описати інтриги паризьких салонів, де купка аристократів обговорювала чужі таємниці та статки. У цей час ці салони стали цифровими, безмежними і доступними для кожного. Сталася дивовижна річ: майже все людство добровільно і з якимось диким, неусвідомленим азартом ринулося у ці віртуальні вітрини. Люди почали виставляти своє життя напоказ, публікуючи фотографії своїх сніданків, своїх подорожей, своїх посмішок та своїх фальшивих чи справжніх успіхів.

  Для мого аналітичного розуму цей злам виглядав як грандіозний соціологічний експеримент.  Раптом зникли відстані й таємниці. З'явилася ілюзія, що ти можеш доторкнутися до будь-кого, просто ввівши кілька літер у рядок пошуку. Будь-яку людину з твого минулого тепер можна було знайти за лічені секунди: поцікавитися її теперішнім життям, зазирнути в її приватний простір, дізнатися про її шлюб, роботу, друзів чи пересування. Світ став прозорим, мов крапля води під мікроскопом.

І, звісно, ця загальна цифрова пандемія не могла не зачепити мою стару, глибоко приховану рану. Маючи тепер під рукою цей всемогутній інструмент, я вперше за довгі роки отримала технічну можливість перевірити: а що ж сталося з тим чоловіком, який колись змусив мене злетіти і втік? Мій розум, вихований на логіці причин та наслідків, більше не шукав містики.

  Я вже деякий час сама була частиною цього віртуального світу, вела свій особистий профіль, спостерігаючи, як колишні однокурсники та колеги діляться уривками своїх буднів.

 І ось одного вечора, коли денна медична суєта вщухла, залишив мене наодинці з моїми думками, у моїй голові раптово спалахнув імпульс. Це був той самий живий, непереборний людський інтерес, який змушує нас озиратися назад, у минуле. Мені стало просто цікаво, адже в глибині душі я розуміла, що досі залишаюся небайдужою до тієї давньої історії. Мені захотілося дізнатися.

Керуючись цим почуттям, я спробувала відшукати його в мережі. Але його власного профілю не існувало; він, оберігаючи свій спокій і свої справи, вирішив залишатися невидимим для всевидющого цифрового ока. Проте подальші пошуки вивели мене на інші сторінки, і перед моїм поглядом раптово постала його родина.

Він був одружений. На екрані монітора одна за одною відкривалися фотографії його дружини. Я розглядала ці кадри. То були знімки з їхнього спільного відпочинку, звичайні сімейні сюжети, але крізь них дуже чітко проглядалися зміни в їхньому матеріальному стані. Гроші у нього з'явилися. Це не були якісь фантастичні мільйони, ні, але було дуже помітно, що його фінансове становище значно покращилося порівняно з часом десятирічної давнини.

Особливо промовистим був вираз обличчя його дружини на цих фотографіях. Вона виглядала абсолютно захопленою цим новим рівнем життя, випромінюючи ту особливу жіночу задоволеність і гордість, яка завжди з'являється, коли чоловік починає міцно стояти на ногах і забезпечувати родину. Це закономірний закон життя, який завжди працює однаково: жінка розквітає, коли відчуває матеріальну стабільність та успіх свого обранця.