Глава 1

Самотній світанок зими, Катерина зустріла одна. Перше грудня! — Рівно рік, як вони розійшлися з Андрієм. За цей час, він жодного разу, так і не подзвонив. Все сталося так несподівано. Прийшов у вечір п’ятниці, весь схвильований. Довго метався по квартирі, ходив туди сюди, а тоді зненацька випалив. 
— Катю, я йду від тебе. 
Ця звістка для дівчини була наче сніг на голову. Доки вона ошелешена почутим приходила до тями, її коханий Андрій поспіхом пакував валізи. Отямившись, кинулася до нього. Благала не йти. Вони ж п’ять років разом. Просила вибачення невідомо за, що, ставала на коліна, знову просила не йти. Та Андрій лиш холоднокровно, оминувши її, пішов, на останок гримнув дверима. 
Досі не розуміла його поведінки. — За, що таке ставлення? Міг хоч щось пояснити, а він просто пішов. Оговтувалася довго. Спочатку старалася подзвонити, коханий заблокував. Потім писала, та сама реакція. Якби не підтримка подруг, точно б з розуму зійшла.  
Важко зітхнула й подалася від вікна, за яким низько йшли ледь не фіолетові хмари. Увійшла на кухню, у теплій піжамі, не бігла в сан вузол як зазвичай, не переодягалася у красивий одяг. — А хто мене бачити буде? Для кого чепуритися? — Відчайдушно кричала ображена душа. У кавоварці приготувала собі каву, й подалася у вітальню до панорамного вікна, де полюбляла сидіти просто на теплій підлозі, милуючись панорамою, як вранішнього так, і вечірнього, а подекуди й нічного міста. 
Присіла на невеличку подушку, поставивши чашку поруч, загорнувши прозорий білий нейлон. — Добре, що сьогодні вихідний. Не потрібно бігти в агенцію, можна просто відпочити, навіть побайдикувати, хоча серце щеміло, на душі утворилася пустка. Зробила ковток запашної кави, наче бальзам на душу, терпко-солодкий присмак, дарував ні з чим незрівнянну насолоду. Прикрила повіки, та лише на мить. Погляд прикипів до зимового непривітного неба, яке опустилося низько над містом, що потонуло в легких, завитках туману. 
У спальні залунала мелодія мобільного. Катерина зітхнула, й ліниво піднявшись побрела по гаджет. — Мабуть, мама. Зараз знову обурюватиметься, що місяць до неї не заїжджала. — Не любила вітчима, тому й в гості до матері їздила рідко. — Потрібно щось вигадати правдоподібне, аби не образити маму. Краще вони зустрінуться в кафе, ніж до них в гості. 
Помилилася, телефонувала подруга. Дівчина посміхнулася й зняла слухавку. 
— Привіт! Привіт! — Задзвеніла Оксана. — Знаєш, який сьогодні день? 
— Перший день зими. — Пасивно відповіла Катерина. 
— А, ще? — З інтригою допитувалася подруга. 
— Рік, як ми розійшлися з Андрієм.  
— Ох, Катю! — Зітхнула Оксана. — Вибач! Не хотіла, аби ти засмучувалася. Я мала на увазі зовсім інше. — Знову зітхнула. — Сьогодні перший день зими, а ще день ангела всіх Романів, і мого також. А, ще, від Романа до Йордана, українська рамадана. Ми ж усі разом гадаємо в цей день, на судженого... Невже забула? 
Тепер зітхнула Катерина. Цьогоріч ці всі пустощі недоречні, це ж лише розваги. Як ніколи, хотіла залишитись на одинці. 
— Оксано, у вас з Олею, уже є половинки, то може не варто? — З надією запитала. 
— Варто, Катю, варто! — На емоціях запевнила подруга наказавши. — Все не хандри, збирайся, я за годину буду, я записала нас усіх до відомого езотерика та ворожки. 
— Оксано, давайте без мене. — Просилася дівчина, повернувшись до вікна у вітальню. 
— Каать! — Протягнула подруга. — Ну, будь ласочка! Будь ласочка! — Буквально благала. 
Катерина присіла на підлогу. Ледь не зі сльозами знову дивилася на темні, холодні хмари. Важко видихнувши видавила. 
— Гаразд! — Не могла відмовити. 
— Ура! — Пискнула Оксана й знову нагадала. — Одягайся, через годину буду. Тільки одяг вечірній, після відвідування ворожки, ми їдемо, відразу до нас з Романом на свято. 
Дівчина на підлозі хмикнула, й пробурмотіла. 
— І як тобі, тільки вдається маніпулювати людьми, в мене зовсім інші плани були. 
— Кать, ти не пошкодуєш. — Запевнила подруга. — Все, чекай. — Кинула на останок. 
Катерина поклала, слухавку й знову взяла чашку в руки. — Товариство подруг, однозначно краще, ніж хандра на одинці, навіть нехай на завтрашній ранок болить голова.