26. Весілля

І ось цей день настав. Чарівний і неймовірний, мрія кожної дівчини. З самого ранку наді мною чаклували численні помічники. Зачіска, макіяж, сукня - все було бездоганно. 

Нас обвінчали у величезному храмі, де було стільки народу, що яблуку ніде впасти. Кайлен намагався приділяти мені більше уваги, але весь час хтось ліз із привітанням і розмовами. До вечора я вже була добряче вимотана. Ще й ці  погляди, особливо жіночої  половини присутніх. Хтось дивився оцінюючи, хтось з заздрістю, навіть злістю, єдине чого не було, - це байдужості. Я намагалася абстрагуватися від всього цього. Врешті-решт він мій, хай кусають собі лікті. 
Метушня продовжувалась і далі. В залі довелося витримати чергові вітання. Мене почало нудити від цього всього, паморочитись в голові, я списувала все це на перевтому. 
Оголосили перший танець. 
- Потерпи ще трішки, - прошепотів мені на вухо Кайлен.

- З чого ти взяв, що мені важко?

- Ну, тобі варто потренуватися, щоб не було так легко читати твої емоції.

- Вибач, я погано почуваюся від цього всього.

- Хочеш піти зараз?

- Ні, не варто, я відбуду офіційну частину, потім чекатиму тебе в спальні.

- Ой, відчуваю, що шлюб нам сьогодні не консумувати. 
- А нічого, що він вже давно консумований ?

Танець закінчився. Він поцілував мене в губи, відвів вбік.

- Ще трішки. Побудь тут, я поспілкуюся з необхідними людьми, за дві години зможу провести тебе. 
Я лиш кивнула головою, з усіх сил намагалася не видати свій стан. Як же ж мені зле, порчу хтось навів, не інакше. 

Червоне пʼятно, що наближалося до мене, важко було не помітити. Феєричною ходою до мене наближалася жінка. А нічого така. Вродлива, висока, статна брюнетка. Все в ній вказувало на породу, жінку, яка знає собі ціну. Вона мило посміхалася мені, але в погляді ясно читалося, що не все так просто. Ну-ну. Я навіть підбадьорилася від цього. 

- Леді Айрін, яка честь привітати вас особисто- лила мед мені в вуха ця особа, - Дозвольте представитись, Амалія Стентон, давній, дуже давній друг його величності. 
- Ну, те що давній, видно одразу, - так само привітно відповіла я. А що, вдавати я вмію також.

Вона лише посміхнулася, вдавала, що не зрозуміла мого сумнівного компліменту.

 - Хотіла запропонувати вам свою дружбу і допомогу. Уявляю, як вам важко зараз, а в майбутньому пройти всі випробування самотужки, без вірної подруги нікому не під силу.

Та упаси Боже від таких друзів, і вороги не потрібні. Вголос же сказала зовсім інше:

- Я дуже вдячна за вашу турботу, та не розумію, яку саме поміч ви можете надати.

- О, повторюся, ми з Кайленом знайомі дуже давно, дуже тісно спілкувалися протягом тривалого часу, - мила, то так ти мені натякаєш що спала з ним? Я це зрозуміла ще коли побачила, як ти преш як танк в мій бік. - Він міняв багато жінок, але я завжди була поруч. Я єдина з ким він не розривав стосунків. Нам навіть пророкували одруження, та якось не склалося. Можливо тому, що я не наполягала на цьому. Набагато приємніше бути жінкою для кохання ніж дружиною перед якою одна місія - спадкоємець.

Дивно, але вся ця тирада ніяк не зачіпала мене. Я бачила, як вона лукавить. Та вона б вбила за можливість бути на моєму містці. І розуміє, що є, була, зручною жінкою в потрібний момент. 
Я не перебивала. Чекала на продовження.

- Чула, що він відіслав своїх фавориток. Це й не дивно. Кайлен часто змінював своїх коханок, а ці й так затрималися. Вам знадобиться допомога, щоб підібрати нових. Ви ж розумієте, скільки від цього залежить?

- Я власноручно маю їх обиртати? - та що ж це за божевілля таке. Колишня коханка пропонує пораду, як обертати своєму чоловікові нових. Мені аж смішно стало від всього цього.

 - Ну, не прямим текстом. Треба бути мудрішою. Натякніть при нагоді, що ось ця гарна, а з цією я добре розуміюся, ця стане мені подругою. Його величність дослухається, от побачите.

- Може й вас запропонувати?

- Це було б вигідно в першу чергу для вас. 

Ну, за яку дурепу вона мене має? 

- Натомість, я зможу віддячити, - продовжувала вона. - Ви дівчина юна, не досвідчена. Кайлену таке ніколи не подобалось. Я зможу навчити вас багато чого. Розкажу, що він любить і як саме. Як задовольнити його.
Так, стоп, цей балаган потрібно припиняти. А то деякі пози стануть табу, після одкровень цієї мадам. 
- А хочете я дам вам пораду? Безкорисно. 
Амалія скептично хмикнула. 
- Якщо хочете, щоб чоловік дивився на вас так!- я махнула рукою в бік Кайлена, той весь цей час не зводив з мене тривожного погляду. Відчував, що йому це так не минеться. - Не думайте над тим, як задовільнити чоловіка. Дозвольте йому задовільнити вас! Даруйте йому таку ласку. Нехай має за щастя ваше «так». 
У неї відвисла щелепа. Стояла, й кліпала очима. 
Кайлен, мабуть, зрозумів, що насувається буря, бо вже прямував в наш бік. 
Я дивилася на нього не відриваючись. Так, милий, так, ти вірно читаєш мій погляд. Капець тобі. 
- Ваша величність, яка я рада мати можливість особисто привітати вас, - лепетала ця гадюка. При цьому простягаючи руку з наміром покласти її на руку мого чоловіка.

Я все ще не відвожу очей. Ну давай, спробуй, дозволь їй це зробити. 
Я бачу, як він намагається стриматися від посмішки, але руку свою заводить за спину, тим самим уникаючи контакту. Добре, зараховано. 
- Дякую, але все це дуже втомило мою кохану дружину, думаю, їй варто відпочити. 
Обнімає мене за талію й веде на вихід. 
Вже коли ми були в порожніх коридорах, він почав розмову:
- Про що так мило спілкувалися? 
- Не варте уваги . Безглузді поради, які ніколи не знадобляться. - хотіла прошептати, натомість прошипіла я.

- Мені страшно. Хоч я пережив мужньо багато чого, але зараз мені реально страшно.

Знущаєшся? Даремно. Я налащтована рішуче.

 - Мені хочеться покусати тебе, така я зла!