Весілля

І ось цей день настав. Чарівний і неймовірний, мрія кожної дівчини. З самого ранку надімною чаклували численні помічники. Зачіска, макіяж, сукня - все було бездоганно. 

Нас обвінчали в величезному храмі, де було стільки народу, що яблуку ніде впасти. Кайлен намагався приділяти мені більше уваги, але весь час хтось ліз з привітанням і розмовами. До вечора я вже була добряче вимотана. Ще й ці  погляди, особливо жіночої  половини присутніх. Хтось дивився оцінюючи, хтось з заздрістю, навіть злістю, єдине чого не було - це байдужості. Я намагалася абстрагуватися від всього цього. Врешті решт він мій, хай кусають собі лікті. 
Суєта продовжувалась і далі. В залі довелося витримати чергові вітання. Мене почало нудити від цього всього, паморочитись в голові, я списувала все це на перевтому. 
Оголосили перший танець. 
-Потерпи ще трішки- прошепотів мені на вухо Кайлен.

-З чого ти взяв, що мені важко?

-Ну, тобі варто потренуватися, щоб не було так легко читати твої емоції.

-Вибач, я погано почуваюся від цього всього.

-Хочеш піти зараз?

-Ні, не варто, я відбуду офіційну частину, потім чекатиму тебе в спальні.

-Ой, відчуваю, що шлюб нам сьогодні не консумувати. 
-А нічого, що він вже давно консумований ?

Танець закінчився. Він поцілував мене в губи, відвів у сторону.

-Ще трішки. Побудь тут, я поспілкуюся з необхідними людьми, за дві години зможу провести тебе. 
Я лиш кивнула головою, з усіх сил намагалася не видати свій стан. Як же ж мені зле, порчу хтось навів, не інакше. 

Червоне пʼятно , що наближалося до мене важко було не помітити. Феєричною ходою до мене наближалася жінка. А нічого така. Вродлива, висока, статна брюнетка. Все в ній вказувало на породу, жінку, яка знає собі ціну. Вона мило посміхалася мені, але в погляді ясно читалося, що не все так просто. Ну-ну. Я навіть підбадьорилась від цього. 

-Леді Айрін, яка честь привітати вас особисто- лила мед мені в вуха ця особа- Дозвольте представитись, Амалія Стентон, давній, дуже давній друг його величності. 
- Ну, те що давній, видно одразу- так само привітно відповіла я. А що, вдавати я вмію також.

Вона лише посміхнулася, вдала , що не зрозуміла мого сумнівного компліменту.

 —Хотіла запропонувати вам свою дружбу і допомогу. Уявляю як вам важко зараз, а в майбутньому пройти всі випробування самотужки, без вірної подруги нікому не під силу.

Та упаси Боже від таких друзів, і вороги не потрібні. В голос же сказала зовсім інше:

-Я дуже вдячна за вашу турботу, та не розумію, яку саме поміч ви можете надати.

-О, повторюся, ми з Кайленом знайомі дуже давно, дуже тісно спілкувалися протягом тривалого часу.- мила, то так ти мені натякаєш що спала з ним? Я це зрозуміла ще коли побачила, як ти преш як танк в мій бік. - Він міняв багато жінок, але я завжди була поруч. Я єдина з ким він не розривав стосунків. Нам навіть пророкували одруження, та якось не склалося. Можливо тому, що я не наполягала на цьому. Набагато приємніше бути жінкою для кохання ніж дружиною перед якою одна місія - спадкоємець.

Дивно, але вся ця терада ніяк не зачіпала мене. Я бачила як вона лукавить. Та вона б вбила за можливість бути на моєму місті. І розуміє, що є , була, зручною жінкою в потрібний момент. 
Я не перебивала. Чекала на продовження.

-Чула, що він відіслав своїх фавориток. Це й не дивно. Кайлен часто змінював своїх коханок, а ці й так затрималися. Вам знадобиться допомога, щоб підібрати нових. Ви ж розумієте скільки від цього залежить?

-Я власноручно маю їх обертати? - та що ж це за божевілля таке. Колишня коханка пропонує пораду, як обертати своєму чоловікові нових. Мені аж смішно стало від всього цього.

 —Ну, не прямим текстом. Треба бути мудрішою. Натякніть при нагоді, що ось ця гарна, а з цією я добре розуміюся, ця стане мені подругою. Його величність дослухається, от побачите.

-Може й вас запропонувати?

-Це було б вигідно в першу чергу для вас. 

Ну, за яку дурепу вона мене має? 

-Натомість, я зможу віддячити- продовжувала вона.- Ви дівчина юна, не досвідчена. Кайлену таке ніколи не подобалось. Я зможу навчити вас багато чого. Розкажу що він любить і як саме. Як задовільнити його.
Так, стоп, цей балаган потрібно припиняти. А то деякі пози стануть табу, після одкровень цієї мадам. 
-А хочете я дам вам пораду? Безкорисно. 
Амалія скептично хмикнула. 
-Якщо хочете, щоб чоловік дивився на вас так!- я махнула рукою в бік Кайлена, той весь цей час не зводив з мене тривожного погляду. Відчував, що йому це так не минеться. - Не думайте над тим, як задовільнити чоловіка. Дозвольте йому задовільнити вас!!! Даруйте йому таку ласку. Нехай має за щастя ваше «так». 
У неї відвисла щелепа. Стояла, й кліпала очима. 
Кайлен мабуть зрозумів, що насувається буря, бо вже прямував в наш бік. 
Я дивилася на нього не відриваючись. Так, милий, так, ти вірно читаєш мій погляд. Капець тобі. 
-Ваша величність, яка я рада мати можливість особисто привітати вас - лепече ця гадюка. При цьому простягаю руку з наміром покласти її на руку мого чоловіка.

Я все ще не відвожу очей. Ну давай, спробуй, дозволь їй це зробити. 
Я бачу як він намагається стриматися від посмішки, але руку свою заводить за спину, тим самим уникаючи контакту. Добре, зараховано. 
-Дякую, але все це дуже втомило мою кохану дружину, думаю їй варто відпочити. 
Обнімає мене за талію й веде на вихід. 
Вже коли ми були в пустих коридорах він почав розмову:
-Про що так мило спілкувалися? 
-Не варте уваги . Безглузді поради, які ніколи не знадобляться. - хотіла прошептати, натомість прошипіла я.

-Мені страшно. Хоч я пережив мужньо багато чого, але зараз мені реально страшно.

Знущаєшся? Даремно. Я настроєна рішуче.

 —Мені хочеться покусати тебе, така я зла!!!

-Думаю, до зали мені повертатися не потрібно. Остін впорається сам. Дуже хочеться, що б ти виконала свою погрозу.