Чаптер 2. Початок #1.

Чи подати вам усе хронологічно? Чи просто прописати лікарняним стилем що і до чого? Ай, ну його.

Усе одно цей брєд ніхто читати не буде. Я просто знаньблюся да і все.

Ось що каже мій голос у голові. 

Ти-ганьба! 

А що мене рятує? Втеча! Там, у іншому світі я щаслива. Але не завжди. Іноді мені подобається уявляти себе жертвою. Уявляти як мене рятують від зґвалтування. Або "принц на білому коні" прискакує та вирішує усі мої проблеми, а ще й щодня по лимончику доларів своїй коханій відсипає. 

Тільки ось, у житті так не буває. 

З одного боку дуже хочеться бути незалежною, бо те, як моя мати вічно вимагала від батька те, що він не міг їй дати через постійні сварки та злив енергій нас обох, вона доводила нас. І звинувачувала в усьому мене.

От уявіть, посварилися двоє дорослих людей. А потім мати, твоя рідна мати оре на тебе і каже, ревучи, що це в усьому винна, що це ти винна в сварках і в тому, що двоє дорослих людей не змогли знайти спільну мову. 

А чи намагалися, узагалі? 

А знаєте скільки років дитині було? 5, 6, 7, 8, 9 ...... і так я можу ще дуже довго рахувати. 

Це насилля, це аб'юз. Неповнолітньої. Чесно? Написати скаргу на неї чи то заяву в мене б рука не дрогнула.

А з іншого боку, дуже хочеться простого чоловічого захисту. Проте, я завжди буду знати, що нічого не вічно. Мій розвиток  - мій обов'язок. Я маю бути незалежною, я хочу любити себе. Я дуже хочу бути впевненою в собі. І мої кроки будуть висвітлені на сторінках. 

Мабуть, у вас зявилися питання щодо стану моєї матері?

Чому вона така була? Що могло її спонукати до таких вчинків?

А я вам скажу: У моєї матері параноїдальна шизофренія!

І ні, я не жартую. Саме так і є. У неї діагноз, який вона приховала від мого батька, мене, а потім звинувачувала нас у всьому цьому. Хоча хвороба почалася 6 років до зустрічі з моїм татом.

І знаєте що? Ви можете мене засуджувати скільки хочете! Але проживіть моє життя від самого початку, від самого народження, беззахисною дитиною, яка кричати хотіла від безвиході і психологічного насилля над нею. Яка і досі шукає своє життя. Яка і досі боїться бути винною хоча б у чомусь. Яка стала жертвою брехні, і намагається позбавитись цієї ролі по цей день. Яка бачила як її мати сама себе б'є і намагається покінчити життя самогубством. 

Яка була змушена робити те, що вона не хоче, і досі не знає точно як робити те, що хоче, та відчувати це. Відчувати радість. Сонце. Відчувати тепло. Відчувати впевненість. Любити своє внутрішнє дитя. 

 Ви впорались?

Ні. Так само як і я не впоралася б із вашим пеклом.

У кожного воно своє, але завжди гаряче, пекуче, обпалює. Вбиває. Щоб потім знову відродити. До переможного кінця.

От і буду відроджуватись. Разом із вами.