Глава 3

Невдовзі чутки про чарівну троянду розлетілися по всьому королівству. Люди говорили, що саме вона є тією легендарною квіткою, яка приносить своєму власникові багатство й неймовірне везіння. З кожним днем дедалі більше охочих мріяли заволодіти нею.
Та щойно хтось наважувався викрасти троянду, вона миттєво захищала себе. Її гострі колючки ставали довгими, густими й міцними, утворюючи навколо квітки непрохідний живий бар'єр. Кожен, хто простягав до неї руку, одразу відсмикував її, вколовшись об колючки. Ніхто не міг навіть наблизитися до чарівної троянди.
Здавалося, вона вже сама обрала свою господиню.
Минали дні, і Меліса дедалі частіше спостерігала за дивними кришталевими краплинками, що з'являлися на пелюстках щоранку. Саме тоді вона нарешті розгадала таємницю троянди.
Колись давно вона була дорогоцінним кришталем. Але, щоб її не продали й не замкнули назавжди серед королівських скарбів, кришталь перетворився на прекрасну троянду й сховався серед тисяч інших квітів у Трояндовій гавані. Найбільше за все він любив свободу й не хотів належати нікому.
Та Меліса не прагнула володіти трояндою заради багатства. Вона щиро полюбила її, щодня доглядала, берегла й милувалася її красою. Саме тому троянда довірила принцесі свою найбільшу таємницю, відкриваючи її через маленькі кришталеві краплинки, що щоранку з'являлися на її пелюстках замість роси.
Відтоді чарівна троянда назавжди залишилася рости в королівському саду Меліси. Вона більше не змогла повернутися до свого кришталевого вигляду, адже вперше за довгі роки знайшла місце, де почувалася по-справжньому щасливою, вільною й улюбленою.

Кінець.