Глава 1

У далекому королівстві жив мудрий і справедливий король Вітольд. Найбільшим його скарбом була єдина донька — принцеса Меліса. Вона виросла в розкішному палаці, але понад коштовності й пишні бали любила природу. Її завжди захоплювали спів птахів, шелест листя, аромат польових квітів і безмежна краса лісів.
Одного теплого літнього ранку король Вітольд вирішив вирушити на полювання й узяв доньку із собою. Королівський почет повільно рухався широкою дорогою, що вела до величного лісу. Коні спокійно ступали кам'янистою стежкою, а навколо простягалися зелені луки, всіяні різнобарвними квітами. Легкий вітерець ніжно колихав високу траву, а в небі безтурботно кружляли ластівки. Сонячні промені лагідно огортали землю своїм теплом, наповнюючи все навколо світлом і затишком.
Меліса із захопленням розглядала дивовижну красу природи. Вона милувалася високими дубами й могутніми соснами, слухала дзвінкий спів солов'їв і спостерігала, як маленькі білочки вправно перестрибували з гілки на гілку. Здавалося, сам ліс жив власним чарівним життям.
Коли мисливці заглибилися в хащі, король разом зі слугами настільки захопився полюванням, що зовсім випустив доньку з поля зору. А Меліса, зачарована красою навколо, неквапливо йшла вузенькою лісовою стежкою. Вона зупинялася біля кожної незвичайної квітки, торкалася руками м'якого моху, вдихала свіже лісове повітря й навіть не помітила, як опинилася зовсім одна.
Раптом дерева розступилися, і перед її очима відкрилася дивовижна галявина. Вона була настільки прекрасною, що принцеса завмерла від подиву. У народі це місце називали Трояндовою гаванню. Сотні троянд усіх можливих відтінків вкривали галявину, наповнюючи повітря ніжним, солодким ароматом. Над ними літали барвисті метелики, а бджоли неквапливо збирали запашний нектар.
Та серед безлічі прекрасних квітів погляд Меліси прикувала лише одна. Вона була незвичайною — її пелюстки здавалися оксамитовими, а в самому серці квітки ніби сяяло надзвичайно миле й чарівне око. Принцеса ще ніколи не бачила такої дивовижної троянди. Їй одразу захотілося забрати її до палацу й посадити у своєму саду.
Та Меліса навіть не здогадувалася, яку велику таємницю приховує саме ця квітка.