Шанс на мрію

Наступного дня Артур прокинувся від того, що Аліна легенько трусила його за плече.

— Аліно? Що трапилося? — сонно запитав він, протираючи очі.

— Артур, дивись! — сказала вона з хвилюванням, простягаючи йому листа.

Артур сів на ліжко і почав читати вголос:

«лист від компанії «Проект Мюзик» :

Доброго ранку, Аліно та Артуре!

Ми з великим задоволенням запрошуємо вас на виступ, щоб відкрити наш осінній фестиваль.

Ми мали нагоду почути, як ви грали, і вважаємо, що ваш талант чудово підходить для нашого заходу.

Якщо ви шукаєте, зв'яжіться з нами за номером, зазначеним нижче.

Артур на мить замовк, переварюючи прочитане.

- Аліно... Це ж наш шанс! — сказав він, намагаючись приховати і радість, і хвилювання.

Аліна усміхнулася:

- Я ж казала, що все вийде.

 на мить замовк, переварюючи прочитане.

- Аліно... Це ж наш шанс! — сказав він, намагаючись приховати і радість, і хвилювання.

Аліна усміхнулася:

-Я ж казала, що все вийде.

Після кількох секунд мовчання, Артур відкинув листа і встав з ліжка.

- Ми маємо зателефонувати прямо зараз! — з хвилюванням сказав він, починаючи шукати телефон.

Аліна підійшла ближче і поклала руку йому на плече.

- Зачекай, — сказала вона м’яким голосом. — Давай спочатку подумаємо. Це велика відповідальність. Ми маємо бути готовими до виступу на такому рівні.

Артур на мить зупинився, глибоко вдихнув і повернувся до неї.

- Ти права... Я просто не можу повірити, що це відбувається з нами. Але ми ж готові, правда? Ми вже разом виступали...

- Так, але це щось більше. — Аліна посміхнулася. — У нас є кілька днів, щоб підготуватися. Ми повинні зробити це ідеально.

Артур кивнув, трохи заспокоївшись.

- Добре, ми зателефонуємо їм і домовимося про деталі. А потім почнемо готуватися — ще більше репетицій, більше музики.

Вони зателефонували за номером з листа і домовилися про зустріч для обговорення їхнього виступу на фестивалі. Це була неймовірна можливість, і хоча Артур все ще відчував хвилювання, він знав, що разом з Аліною вони зможуть подолати будь-які труднощі.

День промайнув у репетиціях, вони ретельно відпрацьовували кожну пісню, кожен акорд. Артур почувався все впевненішим, хоча на задньому плані залишалася тривога. Але з кожною піснею він усе більше вірив у себе, і найголовніше — в те, що поруч із ним Аліна, яка підтримує його.