Мельник і чорти, які стали людьми…

3. Про пекло і пекельні буденні справи

3. Про пекло і пекельні буденні справи

 

Ось і жарота!

Пекла ворота!

Мерво вбігає! Влітає!

Спереляку горлає

в тамтешню спекоту:

 

—Небо на нас почало полювати!

Контракт перестало

із пеклом тримати!

 

А пекельні чорти,

як чорти.

Роблять постійні справи нудні.

Буденний лязгіт

і шаркіт копит.

Снуються,

і всяке своє поробляють.

 

Вугілля

під казани підкидають,

грають в кості зі злості,

в карти махлюють,

у халявах ховають тузи.

Ще дужче у гріх заганяють,

душі, які пеклу програють.

 

Що грішники

на кон кладуть -

все у пекельну казну

направляють.

Все на купу складають.

 

Від себе скажу,

що чув. Правда,

чи може й брехня.

Якось у пеклі хитрун,

(…наш шибайголова із села!)

на гріх свій заклався -

та відразу  програв!

…і миттю, в рай,

на небо подався!

 

Вже у пеклі його

ніхто не тримав.

Відтоді - чортам

заборона така:

«На кон приймати усе,

окрім гріха!».

 

Так от, далі

про пекло й чортів:

смолу підливають,

розбишак, що з чанів цибають,

назад у окріп повертають,

головешками у дно упирають.

 

Палять тютюн,

тягнуть сірку й смолу,

вчать чортенят:

як греблі гатити,

у ситах воду носити,

як об воду себе підпирати.

 

Щоб у свій час,

ці короткорогі юнці,

у іншім світі

вміли гріх розплодити,

вчили б дурнів,

по-їхньому жити.

Ті, до пекла

душі свої готували,

щоб люди гріха -

не оминали!

 

Цим пекло живе,

так там буденність пливе.

 

Тут вся чортівня -

ну… геть, геть усі!

Повернули на однорогого біса

свої пʼятаки.

Підняли хвости,

хвилю мовчали,

а далі, всім кодлом -

зареготали!

 

Навіть Гаспид сміявся,

за животяку і ребра тримався!

Заледве, як трохи очуняв,

наказав тамтешнім вельможам,

дров і вугілля не підкидати -

слід зачекати.

 

—Треба грішникам дати -

як слід… - дореготати!

Муки і регіт -

в балансі пекельнім тримати.

Пеклом потрібно,

як слід керувати!

 

Все потроху спинялось,

до дурної роботи верталось.

Тут, на загал,

прогриміло із жаром таке:

 

—Що ти верзеш?!

Небо не рушить між нами угоди!

Не полохай чортоту.

Жарину у пащу собі поклади -

і стули!

 

—Я! - протикає перстом небеса,

там з Вишнім думками мінявся,

він також із тебе сміявся.

 

Небо тут ні до чого!

Про пригоду твою, там

не знають нічого.

Кажуть що роги -

вони не ламають,

але для тебе, задля краси…

 

Можуть і інший ріг вкоротити,

але ти,

мусиш їх,

про це -

благати й просити!

 

Гаспида грізні та звучні слова,

і авторитета у чорта -

нема!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше