Глава 5: Карта Хаосу

З-поміж усіх грандіозних подій — доки Імператор і Султан виснажували свої сили в Хрестовому поході, доки влада Лорда зростала, а «Медовий Кухоль» перетворювався на неприступний фінансовий бастіон — у таверні з'явився несподіваний гість. Він увійшов у двері виснажений, у зношеному, колись східному, а тепер брудному одязі, з очима, повними дивного блиску.

Це був Хасан, той самий купець, на якому випробували першу, невдалу пастку Лорда. Той, хто, за всіма донесеннями шпигунів і гільдії злодіїв, мав бути мертвим десь на землях Султанату, вражений стрілою. Він вижив! Якимось неймовірним дивом, яке не піддавалося логіці прагматичних інженерів та алхіміків Лорда.

Хасан, ледве віддихавшись, почав розповідати свою історію всім і кожному, хто готовий був його слухати в галасливому «Медовому Кухолі». Він розповідав, як дивом уникнув смерті від рук Султана, як ховався в безлюдних горах, рятуючись від диких звірів і голоду. Його пригоди швидко обростали неймовірними деталями, перебільшеннями й наївною панікою. Він описував, як ковзав по прямовисних скелях, як харчувався корінням, як уникав зустрічей з патрулями Султана і як, нарешті, дістався безпечних земель.

Його розповіді були сповнені абсурдних деталей: гігантські змії, духи гір, що розмовляли, невидимі провідники, примарні вершники, які, за його словами, «тільки й робили, що ганялися за людьми Султана, залишаючи його, Хасана, у спокої». Він описував «каменепади, що оживали від одного погляду східного жерця», і «туман, що пожирав султанських воїнів». Суворі горяни й прагматичні міняйли Лорда якщо не сміялися відкрито, то хитали головами. Однак наївна, але сповнена жаху й паніки манера розповіді Хасана, а також його дивовижний порятунок мимоволі підживлювали вже існуючі міфи про Гірський Хребет та його грізного Лорда.

Вислухавши плутані, але сповнені диких подробиць розповіді Хасана, Лорд не бачив у його порятунку дива провидіння. Він бачив його наскрізь: це було унікальне поєднання вродженого боягузтва Хасана і, варто визнати, неймовірного везіння. Коли стріла Султанату пронизала його одяг (або, як Лорд тепер здогадувався, лише подряпала), Хасан, будучи панікером, негайно впав, прикинувшись мертвим. Його менш боягузливі, але більш наївні супутники, охоплені жахом, втекли, залишивши його позаду, абсолютно впевнені в його загибелі. Можливо, він пролежав у кущах кілька днів, дивом уникаючи диких звірів і патрулів Султанату, харчуючись корінням і власним, всепоглинаючим страхом.

Але попри все своє боягузтво і перебільшення, Хасан володів унікальним і надзвичайно цінним талантом: він був ідеальним купцем і міняйлом. Його хитрість, спритність і здатність знаходити вигоду в будь-якій ситуації, навіть найбезнадійнішій, не мали собі рівних. Він міг «виторгувати навіть душу в диявола» — і при цьому отримати за неї непоганий прибуток. Його язик був добре підвішений, його чуття на вигідні угоди феноменальне, а його здатність втертися в довіру до будь-кого, від простого селянина до впливового торговця, воістину легендарна.

У світі, де економічна імперія Лорда зростала, де золоті монети домінували, а облігації ставали новим стандартом, така людина, як Хасан, могла бути безцінним активом. Його повернення було не проблемою, а можливістю. Барди, які завжди шукають нові сюжети для своїх пісень і балад, не пропустять таку нагоду. Історія Хасана, який дивом вижив у лігві Султанату і врятувався з проклятих гір, буде переказана сотнями голосів. Вона обросте новими, ще більш фантастичними деталями. Його розповіді, сповнені абсурдних перебільшень, слугуватимуть ідеальним інструментом пропаганди Лорда. Вони сіятимуть страх і забобони серед солдатів Султанату, підтверджуючи їхні найгірші побоювання. А для людей Лорда та імперців це буде ще одним доказом його сили та справедливості.

Поки Хасан купався в променях недовгої слави, його справжня цінність уже була зрозуміла Лорду. Він не тільки підживлював міфи, а й володів унікальним талантом, який Лорд обов'язково використає. Вислухавши бардівські перекази про Хасана, Лорд зрозумів справжню природу його феномена. Він не був героєм у традиційному сенсі, і його успіхи не будуть результатом доблесті чи стратегічного розуму. Хасан - це комедійний персонаж, який буде успішним не завдяки своїм якостям, а всупереч будь-якій логіці. Його успіх буде зумовлений чистою, незамутненою удачею і вродженим, майже магічним талантом до торгівлі та міняльної справи. Там, де інші бачитимуть лише ризики й непереборні перешкоди, Хасан з незрозумілих причин знаходитиме лазівки й можливості. Його боягузтво, парадоксальним чином, стане його щитом, утримуючи від необдуманих небезпек, тоді як феноменальне везіння штовхатиме його до прихованих вигод. Він міг «випадково» опинитися біля місця, де розбійники кинули цінну здобич, злякавшись патруля Легіону Мертвих, і підібрати її, вважаючи знахідкою. Він міг «ненавмисно» підслухати розмову двох п'яних купців у таверні, яка приведе його до неймовірно вигідної угоди або до інформації про велику партію товару, залишену без нагляду. Його панічний страх перед небезпеками змушуватиме його обирати «найбезпечніші» і, як правило, найменш використовувані маршрути, де він і натраплятиме на заховані скарби або безхазяйні, але цінні вантажі.

Лорд бачив у Хасані не просто кумедного персонажа, а живий талісман удачі, який міг принести користь його фортеці-банку. «Неймовірні» знахідки Хасана, його «випадкові» вигідні угоди приводитимуть до Лорда все нові потоки золота та можливостей для обміну. Лорд не відправлятиме Хасана на небезпечні місії чи доручатиме йому стратегічні завдання. Замість цього, Хасан діятиме як своєрідний вільний агент, постійно перебуваючи в русі, блукаючи між торговими шляхами й містами, «випадково» приносячи Лорду прибуток. Агенти Лорда лише ненав'язливо спостерігатимуть за ним, переконуючись, що його «удача» приносить плоди саме в скарбницю Лорда. Таким чином, Хасан стане живим підтвердженням міфів про владу і процвітання Лорда, адже навіть такий боягузливий і безглуздий персонаж, пов'язаний з його фортецею, примудряється процвітати всупереч усьому.