Мідна Королева

Розділ 21 "Кров та принцеса". Сторінка 291

Посеред моторошної тиші тронної зали, де панував лише нестерпний сморід тління та настирливий гул чорних мух, лорд Баста Сефтті повільно опустив погляд додолу. На холодному камінні біля підніжжя понівеченого трону валявся запечатаний воском пергамент.

Зітхнувши, старий десниця нахилився і підняв сувій. Руки його злегка тремтіли, коли він обережно розгорнув пожовклий папір, вдивляючись у виведені чітким, але вже тремтячим почерком рядки.

— Послухайте... — хрипко промовив Баста, і його голос рознісся порожньою залою, наче пророцтво з потойбіччя.

У записці було виведено слова, які навіки ставали кривавою крапкою в історії цього дому:

«Лише один справжній король може сидіти на цьому троні, та брат мій навіки спочиває у холодних землях Колдстоуна... А тому єдиною, хто по праву заслуговує зійти на цей престол і прийняти тягар корони, є моя матір — Селія з дому Сефтті».

Баста повільно опустив руку із сувоєм, відчуваючи, як подих застрягає в горлі. Навколо стояли мовчазні селяни, перелякана Елеонор і мертвий скелет на понівеченому дереві, що тримав у кістлявих пальцях меч із головою останнього тирана. Кругообіг божевілля, помсти та крові замкнувся, залишивши по собі лише пил, руїну та холодну вічність.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше