Тим часом у столиці панував апокаліпсис.
Від жаху, нервового шоку та нелюдського напруження під час втечі організм Енн Флорбрейк не витримав. Посеред задимованих вулиць, у панічній метушні, у неї стався передчасний і жорстокий викидень. Королева з криком болю осіла на брудну бруківку, заливаючись кров'ю, але Ашаір навіть не нахилився до неї.
У небі над ними знову розрісся могутній крик. Елеонор, холодна й невідворотна, різко змахнула рукою, підіймаючи Бронзову Мрію в повітря. Велетенський звір із потужним криком знову закружляв над палацом, створюючи ілюзію повної руйнації та невідворотної смерті. Цей маневр був продуманим — дати королю шанс виповзти зі свого сховища, щоб завершити справу, або ж налякати до смерті.
Побачивши чорну тінь віверни, що знову заходила на пікірування, Ашаір втратив рештки розуму від страху. Забувши про все на світі, він грубо схопив скалічену, стікаючу кров'ю Енн за руку. Жінка дико закричала від болю, благаючи про допомогу, але король, сліпий від паніки, потяг її за собою, витягаючи через бічні ворота на головний тракт, де вже натовпом рятувалося все місто.
Але порятунку не було. Збентежена, оскаженіла від жаху половина столиці масово вибігала через вузькі ворота, намагаючись втекти від віверни. Натовп рухався як сліпа, нестримна лавина. Люди збивали одне одного з ніг, топталися по камінню і мчали вперед, не дивлячись під ноги.
У цій страшній тисняві нещасну, розбиту горем і викиднем Енн Флорбрейк миттєво збили з ніг. Королева не встигла навіть поворухнутися, як тисячі ніг лютого, панікуючого натовпу пройшлися по її тілу, розтоптавши її на криваву кашу прямо на бруківці біля воріт, поки Ашаір дивом проскочив далі, рятуючи власну шкуру.
Масивна тінь Бронзової Мрії закрила собою все небо. Потужним, граціозним маневром Елеонор спрямувала її вниз, різко завертаючи звіра прямо перед королем та натовпом утікачів, загнавши їх назад у просторий внутрішній двір палацу. Дорога до відступу була остаточно відрізана.
Земля здригнулася від приземлення. Щойно могутні лапи Бронзової Мрії торкнулися бруківки, величезний хвіст віверни з хижою точністю описав дугу й збив Ашаіра Сефтті з ніг. Король з диким криком відлетів назад і важко впав на спину, гарячково гребучи руками по каменю і панічно намагаючись відсунутися від страшної пащі чудовиська.
У цю ж мить королева Альба Сеулл різким рухом вихопила холодний, блискучий клинок із піхов на поясі Елеонор. Легко й граціозно спустившись униз по величезному розправленому крилу віверни, вона безшумно торкнулася ногами землі.