Розділ 21 "Кров та принцеса". Сторінка 278

Леді Ріфа Гербер стримано кивнула, спокійно промовивши:

— Дякую. Сподіваюся, робота виконана чисто.

Вона нахилилася, розгортаючи краї тканини, але раптом завмерла. Її погляд учепився в те, що лежало перед нею: на підлозі розсипалося занадто довге, густе світло-руде волосся, якого ніяк не могло бути в маленького хлопчика.

Ріфа різко підняла голову, перевівши шокований погляд на найманців, і в ту ж мить її очі розширилися від жаху — перед нею леді впізнала не спадкоємця, а дорослу жінку. Вона дико закричала, перелякано відсахнувшись назад і впустивши відрубану голову принцеси Сапхіри назад на камінь.

— Ви що, з глузду з'їхали?! — зриваючись на крик, заверещала Ріфа, тремтячими пальцями вказуючи на жахливу знахідку. — Я замовляла голову принца! Малого Веста! На біса мені здалася принцеса Сапхіра?! Ви принесли мені смертний вирок!

Обличчя Ріфи палало від люті та паніки, а її голос зривався на крик, коли вона різким рухом руки вказала на найманців:

— Стража! — заверещала вона на всю залу, затуляючи обличчя руками від жахливого видовища. — Схопити цих тупорилих виродків і негайно кинути у найглибшу темницю!

Важкі двері зали відчинилися за секунду, і кілька озброєних вартових накинулися на Інтліго та Ройда. Ті навіть не встигли вихопити зброю, як їх скрутили, міцно зв'язали руки й поволікли кам'яними сходами до підземелля, а за ними в залі залишилася лежати кривава здобича.

Коли гуркіт кроків стражників стих, леді Ріфа залишилася на самоті. Тремтячими, заплямованими кров'ю руками вона піднялася з трону. Попри страх, вона не могла залишити це тут. Зі сльозами, що струменіли по щоках від усвідомлення всієї катастрофи свого становища, Ріфа обережно підняла з холодного каменю відрубану голову принцеси Сапхіри, загорнула її назад у мішок і потягла за собою до власних покоїв.

Зачинившись у кімнаті, вона поклала ношу на стіл, запалила єдину свічку й у депресивному очікуванні впала за крісло, хапаючись за перо. Тремтячим почерком вона почала виводити рядки на аркуші пергаменту, звертаючись безпосередньо до Елеонор:

"Леді Хайм, якщо це дійсно ти замовила цю справу... твої найманці — повні ідіоти. Вони примудрилися переплутати ціль. Замість маленького принца Веста вони зарізали й принесли мені голову дорослої принцеси Сапхіри, сестри короля. Ми у смертельній пастці. Королівська варта вже має бути на вухах..."

Дописавши листа і запечатавши його гарячим воском, Ріфа в останній раз глянула на мішок із жахливим доказом. Вона покликала надійного слугу й наказала негайно спорядити найшвидшого кур'єра, щоб відправити і листа, і саму голову принцеси Сапхіри прямо до Елвоулла — на суд Елеонор.