Розділ 21 "Кров та принцеса". Сторінка 275

Холодний блиск леза в руках Інтліго зустрівся з диким, несамовитим вогнем у погляді Сапхіри. У цю критичну мить її пальці, що судомно шарили по підлозі в пошуках хоч якогось порятунку, натрапили на уламки розбитої дорогої вази. Потерпіла не роздумувала ні секунди: з різким, відчайдушним ривком вона вхопила гострий керамічний уламок і, не зважаючи на біль, одним умілим, диким рухом чимдуж сіканула по власному густому світло-рудому пасму, що досі залишалося у міцній хватці Флорбрейка. Важкі пасма різко обірвалися, залишившись у руці здивованого найманця, а сама Сапхіра, звільнившись із жахливої пастки, миттєво підхопилася на ноги й кинулася до виходу, намагаючись прорватися до важких дверей покоїв.

Але її відчайдушний порив тривав лише мить. Сір Ройд Парен, оговтавшись від першого шоку, блискавично скоротив відстань. Його важка, пропахла перегаром і потом долоня грубо закрила принцесі рот, заглушивши крик жаху в зародок, а іншою рукою він мертв'ячою хваткою заломив її руку назад. Звірська посмішка викривила його обличчя, коли він підніс свій заіржавілий кинджал і з холодною жорстокістю черкнув по її ніжній шкірі, залишаючи глибокий, кровоточивий поріз на передпліччі.

У великих, виразних зелених очах Сапхіри в ту ж секунду спалахнув справжній жах. Гарячі, беззвучні сльози нестримним потоком хлинули по блідих щоках, змішуючись із потом та розмазаним по обличчю пилом. Вона безпорадно сіпалася у лещатах ворогів, намагаючись вирватися, але її сили танули разом із краплями крові, що капали на розкішний зелений килим.

Не гаючи ні секунди, Інтліго підскочив до них із другого боку. Все ще лютий через втрачене волосся та зухвалу спробу втечі, він із похмурою впевненістю перехопив її другу руку. Його важке, холодне лезо безжально пройшлося по її другому зап'ястку, розсікаючи шкіру та вибиваючи з грудей бранки приглушений, болісний стогін у затиснуту ганчіркою долоню. Подвійний поріз і втрата крові зробили своє: м'язи принцеси різко ослабли, вогонь у зелених очах почав згасати, перетворюючись на крижану пелену шоку та покори перед невідворотною, жорстокою реальністю.

Інтліго кинув важкий погляд на скривавлену принцесу, яка вже ледь трималася на ногах, і перевів подих, звертаючись до спільника.

— Ріфа хотіла результату, а не зайвих проблем на обратному шляху, — хрипко кинув Флорбрейк, витираючи обличчя тильною стороною долоні. — Залиш голову, вона буде нашим прямим доказом для замовниці, що робота виконана чисто.