Розділ 17 "Король всіх королів". Сторінка 248

Альба болісно скривилася, дивлячись на подругу знизу вгору, і витерла тильним боком долоні сльози та кров із обличчя:

— Елеонор... Справді ти? Боги, я не бачила тебе більше року... Після всього, що сталося між нами, я й не думала, що ти з'явишся.

— Зараз не час рахувати дні чи старі образи, Альбо, — різко відрізала Елеонор, хоча її погляд трохи потеплішав. — Що тут сталося? Твій одяг весь у крові, а двір завалений трупами.

Альба здригнулася, а в її очах знову спалахнув той самий божевільний, наляканий блиск, що й перед вбивством свекрухи. Вона вчепилася пальцями в рукав синьої сукні Елеонор і тремтячим, зривчастим голосом почала розповідати:

— Я бачила видіння... Уночі. Мені снився Макто. Мій брат... він мертвий, Елеонор. Я бачила його холодні руки, його кров на своєму одязі. Я відчула це всім єством — Ашаір виграв цю війну, він розчавив нас... Макто більше немає.

Коли ці слова злетіли з губ Альби, обличчя Елеонор різко зблідло. Уся її звична холоднокровність і сталева стриманість кудись зникли. Вона на мить задихнулася повітрям, широко розплющивши сині очі від шоку, а її рука у хватці Альби затремтіла — жахлива звістка про смерть Макто вдарила по ній сильніше за будь-який удар клинка.

Альба важко дихала, притискаючи руки до грудей, а її сірі очі блищали від сліз і лихоманкового жаху. Не стримуючи тремтіння в голосі, вона випалила те, що ледь не розривало їй груди:

— Я... я пішла в її покої. Я знайшла підсвічник... і я вбила її, Елеонор. Я розтрощила їй череп. Лілія мертва. Я помстилася за брата, але... тепер вони всі йдуть за мною.

Елеонор завмерла. Шоковий стан від звістки про смерть Макто змішався з жахом від почутого. Вона розгублено дивилася на Альбу, у її глибоких синіх очах читалося нерозуміння й тривога. Межі дозволеного остаточно зникли, і за це доведеться платити занадто високу ціну.

— Альбо... боги, що ти наробила? — тихо, із прихованою панікою вимовила Елеонор, гостро відчуваючи весь масштаб майбутньої катастрофи. — Цареві та його людям лише це й треба було. Ти підписала собі вирок цією кров'ю... Це закінчиться дуже погано для нас усіх.