Розділ 16 "Війна жовтих та синіх". Сторінка 219

Баста зробив крок ближче, зблиснувши поглядом, і знизив голос, перетворюючи розмову на змову:

— Лілія зараз як ніколи вразлива, Макто. Вона править одноосібно, розкидається наказами, але тримає владу на чесному слові, поки її син-король повністю занурився у винний дурман і розгульний спосіб життя, дозволяючи жінці тягнути імперію на дно. Нам треба лише вдарити — скинути узурпаторку, поки вона не зміцнила свої позиції, і взяти трон у свої руки. Північ має об'єднатися з тими, хто протистоїть цьому безумству.

Макто Сеулл повільно пройшовся по залі, зважуючи кожне слово стариганя. Він замислено провів пальцями по підборіддю, зупинившись біля високого кам'яного столу.

— Ідея не позбавлена сенсу, Басто, — відповів Макто, зморщивши лоба. — Але ти знаєш наші сили краще за інших. Зараз наше військо занадто мале для повномасштабного походу на Мідний Камінь. Ми не зможемо пробити їхні стіни чи утримати столицю без підтримки інших домів, якщо виступимо просто зараз.

Поки в залі Колдстоуна вирішувалися долі королівства, за тисячі миль звідси, у тиші напівтемних, пропахлих травами та вологи столичних покоїв, сталося те, на що вже ніхто не сподівався. На ліжку, де її тіло тижнями вважали майже мертвим, королева Альба здригнулася. Її вії затремтіли, і вона нарешті розплющила свої ясні сірі очі.

Альба повільно повернула голову вбік, шукаючи поглядом хоч якусь живу душу, але в покоях панувала моторошна, оглушлива порожнеча — навколо не було нікого.

Джо Хайм, досі мовчки спостерігаючи за розмовою, нарешті зробив крок вперед, і його обличчя виражало суміш роздратування та ділової впертості. Він перевів погляд з Басти на Макто і чітко промовив:

— Ви кажете про мале військо, але забуваєте про те, куди насправді йдуть наші ресурси, — він важко зітхнув. — Я витратив величезні суми, буквально вклав останнє золото дому в амбіції моєї сестри, спадкоємиці Білого Мармуру. Вона одержима будівництвом нового замку, відкинувши старий родинний дім як непотріб. Вона навіть обрала місце для будівництва за чотириста миль на південь від нашого старого замку, і тепер усі наші сили та кошти розпорошені між тими фундаментами та укріпленнями.

Макто Сеулл зупинився, вдивляючись у вогні смолоскипів. Слова Джо Хайма про чотириста миль на південь змінили хід його думок. Він подивився на Басту, а потім знову на Джо.