Розділ 15 "Руда примара". Сторінка 209

Альба розімкнула обійми й безсило простягнула тремтячі руки вперед, віддаючи крихітне тільце одній із повитух, оскільки власні сили залишили її остаточно. Повитуха перехопила малюка і швидко провела вологою ганчіркою по крихітній голівці, намагаючись очистити її від крові та слизу.

Але щойно шкіра очистилася, руки жінки завмерли, а в кімнаті запанувала нестерпна, крижана тиша. Голівка немовляти була настільки деформованою та пом'ятою, ніби на неї впродовж годин тиснуло щось неймовірно важке й тверде — немов невидима, але жахливо залізна корона врізалася в череп дитини ще до її народження, залишивши моторошний, викривлений відбиток.

Альба повільно підняла втомлений погляд, зазирнула на дитину і, побачивши це каліцтво, не витримала. Губи затремтіли, і з її очей потекли гарячі, беззвучні сльози відчаю.

Попри нестерпний біль у розірваному тілі й темряву, що застилала очі, Альба знайшла в собі крихти дикого, майже неземного відчаю. Вона спихнула себе з кривавої підлоги, судомно чіпляючись пальцями за важкий подол сукні, і ледь помітно підвелася на коліна. Тремтячими, холодними руками вона перехопила крихітне маля з рук остовпілої повитухи.

Вона різко розвернула дитину до короля, розкриваючи жахливу правду. Мертва, гнітюча тиша вкрила покої, коли погляд Ашаіра впав на головку немовляти — на ту саму жахливу, неприродно пом'яту форму черепа, де викривлений, втиснутий відбиток нагадував обриси важкої, безжальної корони, що розчавила дитину ще до того, як вона зробила свій перший подих. Вічна параноя короля, його отруйні підозри та нескінченні погрози матеріалізувалися в цьому моторошному каліцтві, ставши кривавим вінцем їхньої шлюбної тюрми.

Альба підняла на чоловіка свої заплакані, змучені до краю очі, і в її голосі не було вже ні страху, ні покори — лише чиста, розбита на осколки трагедія:

— Ну що... — прошепотіла вона, і кожне слово зривалося кров'ю з її пересохлих губ. — Ти тепер віриш? Віриш, що це твоя кров? Це корона, яку ти так жадав захистити від зради, своєю тяжкістю зруйнувала наше маля... Задоволений тепер?