Глава 63. Відтепер і назавжди…

У Каталінг вони повернулися під вечір та майже відразу усі пішли спати. На ранок Раді з Альбрехтом повідомили, що завтра вони вже мають вирушати у Фероманськ і треба збирати речі. Половина дня була зайнята цим. А потім знов вони сиділи у їдальні ордену.

Лицарі вирішили залишалися у палаці тільки заради них. Далі вони збиралися повертатися по домівках на деякий час. Богдан вже заручився підтримкою імператора і розпорядився збудувати будинок, який буде слугувати місцем зустрічей ордену. Вони відмовилися від фортеці Аланіс, Ланфорт та Аретта. Альбрехт вже бачив креслення майбутньої споруди. Це була квадратна будівля замкнутого типу з внутрішнім двором. Будівництво пообіцяли розпочати коли зійде сніг.

Крістіна та Алексис за власним бажанням погодилися ще перед коронацією Філіпа стати фрейлінами принцеси. Для Крістіни – сироти без роду, це була небувала честь. Алексис запропонували, бо вона дочка Великого отамана. Але й цього було замало. Тому вже складався текст, що мали оголосити дівчатам багатих домів. Майбутня фрейліна повинна була пройти декілька рівнів перевірки.  

Артему з Корделії Філіп запропонував залишитися у палаці та стати придворним лікарем, відмітивши його майстерність під час битви. Це неабияк здивувало радників. Артем погодився тільки за умови, якщо поруч буде дружина. З цим ніхто сперечатися не став, а ось місце де він буде жити спровокувало суперечку. Артему не хотілося жити у палаці. Врешті вони домовилися на невеликий будинок у його межах.

Його дружині Ганні ця ідея не дуже сподобалася, бо їй хотілося бути ближче до природи де вона могла вільно спілкуватися з тваринами. Бо зоомаг, як ніяк. Але заперечувати переїзду не стала. Було безглуздо відмовлятися від такої посади.

* * *