Маяк 12 – Егіда
НІЧ 4: «СТАТИЧНЕ ВІДЛУННЯ»
Океан завмер. Хвилі застигли в повітрі скляними скульптурами. Яков вирішив повернутися до житлового відсіку по акумулятори. Дорогою він помітив, що вентиляція, звідки він дістав ведмедика, тепер забита пульсуючою морською піною.
На столі лежав стікер: «ТИ ВЖЕ ЦЕ РОБИВ». Яков крутнув ручку радіо і впіймав сигнал із Першої Ночі: - Чую тебе, Марку. Зайшов усередину. Тут... сухіше, ніж зовні.
- Якове! Це ти через три дні! - закричав він у мікрофон. - Не слухай Марка! - Пам'ятаєш, як легко ти мені повірив? - перебив його Марк із теперішнього часу.
У підвалі тисячі рацій тепер були складені у формі людського тіла. Коли Яков підійшов, усі динаміки одночасно відкрили «роти» і видали глибоке зітхання. Серед них лежала стара мідна рація з гравіюванням: «Власність Якова. Доглядач №12». Шкіра на його руках стала сірою і холодною, як бетон фундаменту.
#183 в Містика/Жахи
Відредаговано: 30.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
