Глава 14.Джейсон Фрай повертається 

Глава 14
Джейсон Фрай повертається 

Джейсон:Чому ви тут?Після того як ми рік не сплікувались,ви прийшли до мене.

Мона:Прийшли,бо дізнались що тебе все таки посадили у в'язницю.
Білл:Так,та і ти нам не чужий.Ти нам як брат все таки.

Джейсон:Поганий з мене брат вийшов.Ось сиджу у в'язниці за вбивство.
Мона:Джейсон,я і Білл не віримо що ти їх вбивав.Це на тебе геть не схоже.Ти в житті дівчину не скривдиш.Навіть якщо вона тобі заподіє дуже сильну біль.
Білл:І то правда,схаменись,та дай слідству відновити справу про Матеріаліста.

Білл:Мона,Мона почекай.Що ти сказав на початку?
Джейсон:Навіщо ви прийшли?
Білл:Ні ні,після цього.
Джейсон:Ну навіть після того,як ми рік не спіллкувались.
Білл:Ось,як це ми не спілкувались?А поза вчора?
Джейсон:В сенсі?Я був то у відділку,то зараз вже тут.Мене як взяли під варту на волю не випускали.
Мона:Хороший жарт,а кого ми тоді бачили на вулиці?
Джейсон:А я звідки знаю.
ТЕБЕ МИ БАЧИЛИ — Білл та Мона сказали одночасно.
Джейсон:Я ж вам кажу,це немо...

Ооооо,ні,тільки не кажіть що то був він.Але чому вони кажуть,що бачили мене.Артур та Мері казали також,що наче бачили мене тоді у клубі.Але то був не я.Невже Матеріаліст і справді виглядає як я. — почав роздумувати детектив.

Джейсон:Я вам кажу,це неможливо.
Мона:Ми якраз мали їхати до тебе в гості сьогодні,але зранку прочитали свіжу газету та побачили що ти зараз тут знаходишся.Ми і приїхали.

Джейсон:Ніііі,ні в якому разі туди не їдьте.Почуйте мене.В мою квартиру ні ногою.
Білл:Ну ми і так не збирались,який сенс,якщо ти тут?А чому ти так реагуєш?
Джейсон:Ехххх,скоріше за все з вами на вулиці говорив саме серійний маніяк.
Мона:Що????????Ти смієшься над нами?
Джейсон:Мона,навіщо мені це робити?Ти завжди була такою не реалісткою.Як тебе тільки чоловіки терплять
Мона:Агов,грубіян,от коли вийду заміж тоді і поговоримо.
Білл:Так,Агов двоє дурнів.Заспокойтесь.Джейсон,скажи:Чому він виглядає в точності як ти?
Джейсон:А я знаю?Хіба таке можливо взагалі.Може вам здалось?
Білл:Ти нас за ідіотів тримаєш?
Джейсон:Ну тебе ні,а її так))

Мона почала лізти до Джейсона щоб вдарити його.Білл її зупинив 
Білл:Мона,це не те місце.От як він вийде то тоді роби що хочеш.
Джейсон:Отже,слухайте мене.Я зробив помилку,так.Я це зрозумів.Я сів у в'язницю не за свої злочини.Вам треба знайти Елізабет,вона може бути в небезпеці.
Мона:Ліз?Оооо,давно її не бачила,як вона там?
Джейсон:Ми розійшлись півроку назад.
Мона:Оууу,вибач будь-ласка....
Білл:Чому ти думаєш що вона в небезпеці?
Джейсон:Спм подумай,Матеріаліст вбиває тільки тих хто розбиває серця та почуття чоловіків.Плюс я зустрічався з ним особисто,але обличчя не бачив.І він сам казав,що я і він одна людина.Одне ціле.Інь та Янь.Отже Елізабет точно буде у небезпеці.
Білл:Окей,ми її знайдемо.
Джейсон:Ах,так,і робіть вигляд що начебто він це я.Щоб він вас не вбив,або щось інше.А я цю кашу заварив,я з неї і виберусь.Я думаю вам вже час.Не прощаємось друзі.
І вибачте мене.
За що? —запитали Білл та Мона

Джейсон:Що обірвав контакт з вами,що не прийшов нормально попрощатися зі старим Кроуфордом.Повів себе як дитина....

Вони підійшли до Джейсона та обійняли його.

Мона:Все добре,ми не тримаємо зла на тебе,ще побачимось Джейсон.
Білл просто кивнув головою.Та вони вийшли з кімнати,а Джейсона повели до його камери.Йому виділили одиночну камеру.В самій камері було ліжко,стіл та стул,раковина,туалет,та вікно з решіткою.
Він відразу ліг на ліжко,та відразу заснув....

Тим часом будинок на окраїні Лондона

Джейкоб іде знову до цього будинку,в руках він тримає пакет з харчами та водою.Заходить до будинку,та проходить до середини кімнати.Підіймає частину підлоги,та починає спускатися у підвал.Там знаходилась Елізабет.Вона не була ніяк прив'язана.Там було,ліжко,стіл та стул, дзеркало,туалет,і навіть саморобний душ.Все щоб було потрібно для виживання.
Він поклав їй це все на стіл.
Джейкоб:Ну що ж,а зараз пропоную поговорити,Елізабет.
Елізабет сиділа на стільчику та малювала.Намагаючись хоч якось тримати себе в руках.
Джейкоб:Що малюєш?
Елізабет:Тобі яке діло до цього?
Джейкоб:Воу,воу,ну чому ж так грубо
Чи ти забула хто я???
Він встав,підійшов до неї та дав їй ляпаса.
Джейкоб:Тепер думаю будеш ввічливіша зі мною.
Елізабет:Ну навіщо я тобі?Ти бляха виродок.Вбив мою подругу у мене на очах.
Джейкоб:Так це тільки початок.От як ти думаєш чому я тебе досі не вбив?
Елізабет мовчить
Джейкоб:Я розповім.Я все одно тебе вб'ю,але пізніше.На очах Джейсона ти зустрінеш свій кінець.Ти причинила йому біль,а я причиню його тобі.Все банально просто.
Елізабет:Я не робила йому боляче.
Джейкоб:Правда?А хто його кинув?Хто залишив його самого?При чому він в буквальному сенсі був один.Не рідних  батьків,ні Стариків.Ні Білла,ні Мони.В нього була лише ти.Але і тебе потім не стало в його житті.І на кого ти його поміняла?На якогось ідіота.Я цілком в цьому впевнений.
Елізабет:Пітер хороший!!!!
Джейкоб:Тоді і я також не вбиваю.Почни називати речі своїми іменами.Цей світ жорстокий.Він причиняє біль всім людям.І тільки сильні зможуть чогось досягти.Слабкі підуть у бездну відчаю.Залишать своє життя в стороні та їх повністю поглине реалії цього життя.А як я вже казав,реальність не така,як її всі хочуть бачити.
Елізабет задумалась над цими словами.
Елізабет:Чому ти вбиваєш?Змінись,якщо ти хочеш добра брату,то перестань вбивати.Ти ж маєш знати,що він навпаки хоче рятувати людям життя,а не забирати їх.Він поклявся собі,що в житті не вб'є людину.
Джейкоб:Ми з ним ІНЬ ТА ЯНЬ.Я зло,він добро.Так буває в житті.Розумієш,я всі відповіді на запитання залишу на останню зустріч.Мою,твою і Джейсона.
Зараз же насолоджуйся цим життям яке маєш.Ха,а в тебе і вибору немає....
Він залишає її знову на самоті.Та іде з цього будинку.....